Державна податкова адміністрація України розглянула ваш лист від 25 лютого 1997 року N 35/549-25 щодо плати за землю і повідомляє.

Відповідно до статті 2 Закону України від 19 вересня 1996 року N 378/96-ВР "Про плату за землю", який введений в дію з 1 січня 1997 року, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати за землю, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Платниками плати за землю є власники землі та землекористувачі, в тому числі орендарі. Об'єктом плати за землю є вся земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, в тому числі на умовах оренди. Розпоряджаються землею ради, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають в користування та вилучають їх.

Вказаним Законом визначено ставки земельного податку окремо для сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та земель, які знаходяться за межами населених пунктів.

На даний час проведена тільки грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення. Плата за ці землі справляється згідно із статтею 6 Закону України "Про плату за землю" у відсотках від їх грошової оцінки. Плата за землі населених пунктів справляється згідно із статтею 7 вказаного Закону, а за землі, що знаходяться за межами населених пунктів - відповідно до статей 8-11 цього ж Закону.

Нарахування земельного податку (стаття 13 названого Закону) здійснюється на підставі даних земельно-кадастрової документації, яка ведеться землевпорядними органами. Тому при виникненні питань надання землі в користування чи вилучення її необхідно звертатись у відповідну раду, а з питань обліку землі та її розподілу по категоріях земель - в землевпорядні органи по місцю знаходження земельної ділянки.