ДПА України доводить лист, підготовлений з урахуванням висновків та пропозицій узгоджувальної робочої групи УСПП і ДПА України щодо розгляду проблемних питань від 30.11.2001 р.

Відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" платником ПДВ є суб'єкт підприємницької діяльності, в тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, інша юридична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності, а також фізична особа (громадянин, іноземний громадянин та особа без громадянства), яка здійснює діяльність, віднесену до підприємницької згідно з законодавством, або ввозить (пересилає) товари на митну територію України.

Інші особи, які не мають статусу юридичної особи, але мають всі ознаки та повноваження юридичної особи (самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банку, печатку зі своїм найменуванням, надано право самостійно укладати договори з партнерами та інше), у випадку, коли такі особи вважають за доцільне зареєструватися як платники податку, за наявності згоди головного підприємства, можуть бути зареєстровані платниками ПДВ при досягненні ними обсягів з продажу товарів (робіт, послуг), передбачених п.2.1 ст.2 цього Закону.

Якщо особи без права юридичного статусу не виявляють бажання зареєструватися платником ПДВ, то до таких осіб не можуть пред'являтися вимоги податкового органу щодо обов'язкової їх реєстрації (відповідальність за своєчасну реєстрацію покладається на головне підприємство).

Виділені на окремий баланс філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, відповідно до Закону України від 16.07.99 р. N 996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зобов'язані вести бухгалтерський облік з наступним включенням їх показників до фінансової звітності головного підприємства.

Що стосується податкового обліку з ПДВ, то такий облік також може окремо проводитися філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами у тих випадках, коли головна організація делегує їм право ведення книг обліку продажу та придбання товарів (робіт, послуг) в межах операцій, що окремо проводяться кожною з них. Порядок ведення та реєстрації таких книг затверджено наказом ДПА України від 30.05.97 р. N 165 та зареєстровано в Мін'юсті України 23.06.97 р. N 233/2037, з урахуванням редакції наказу ДПА України від 08.10.98 р. N 469 та зареєстровано в Мін'юсті України 28.10.1998 р. N 691/3131. При цьому слід звернути увагу на те, що головна організація як платник ПДВ повинна кожній філії, відділенню чи іншому відокремленому підрозділу, якому делегує ведення податкового обліку з ПДВ, присвоїти окремий код (номер, шифр), про що письмово довести до відома ДПІ за місцем її реєстрації як платника ПДВ.

Дані книг продажу/придбання товарів (робіт, послуг) є даними, на підставі яких заповнюється декларація з ПДВ, один екземпляр якої передається до головної організації для включення її даних в загальну декларацію з ПДВ, за якою проводяться розрахунки з бюджетом, а другий - залишається у філії.

У разі передачі для виробничого використання товарів (робіт, послуг) в межах балансу платника податку (головної організації), витрати по яких відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і підлягають амортизації, коли передача ТМЦ чи основних виробничих фондів відбувається від однієї філії до іншої (незалежно від того, чи зареєстровані такі філії платниками ПДВ), чи від головної організації до однієї з філій (незалежно від факту реєстрації платником ПДВ), чи навпаки від однієї із філій до головної організації (в рамках юридичної особи право власності не змінюється), така передача не оподатковується ПДВ. При цьому слід зазначити, що операції з передачі структурними підрозділами (які зареєстровані платниками ПДВ) для подальшого продажу готової продукції (газу природного, електроенергії, нафти, робіт, послуг тощо), розрахунки за яку проводяться головною організацією шляхом розподілу централізовано одержаних коштів, оподатковуються на загальних підставах.