- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Лист
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
N 17-214а/11-861 від 21.11.96
м.Київ
Щодо порядку оподаткування персоніфікованого прибутку підприємства, що використовується для придбання обє'ктів приватизації
Державна податкова адміністрація України щодо порядку оподаткування персоніфікованого прибутку підприємства, що використовується для придбання обє'ктів приватизації, повідомляє.
Згідно із діючим законодавством про приватизацію і, зокрема, Положенням про порядок розрахунків за придбані обє'кти приватизації, затвердженим Головою Нацбанку України 30.10.92 р. і наказом Голови Фонду держмайна України від 02.11.92 р.
N 467, власними коштами покупців є готівка, вклади громадян в банках України, кошти недержавних юридичних осіб і кошти, що є власністю трудового колективу згідно з діючим законодавством.
Згідно з п.2 ст.21 Закону України від 4 березня 1992 року N 2163-12 "Про приватизацію майна державних підприємств" кошти, що знаходяться у власності трудового колективу, можуть бути використані для придбання обє'ктів приватизації лише тоді, коли вони передаються в особову власність членів цього колективу відповідно до статті 38 Закону України від 7 лютого 1991 року
"Про власність".
Після персоніфікації, тобто після визначення частки кожного члена трудового колективу, кожному робітнику на підприємстві відкривається особовий приватизаційний рахунок. Таким чином, сума прибутку, що належить членові трудового колективу, утворює його вклад.
Отже, персоніфікація частини чистого прибутку підприємства незалежно від її подальшого використання (в тому числі і в цілях приватизації) є розподілом прибутку (доходу) між робітниками підприємства, а тому ці засоби підлягають оподаткуванню згідно із п.4 ст.7 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" за ставкою 15 відсотків в складі сукупного оподатковуваного доходу того місяця, в якому зазначені кошти перераховуються на особові рахунки.
Заступник начальника В.Мороз
"Все о бухгалтерском учете", 2/97
Перейти до повного тексту