До Державної податкової адміністрації України щоденно надходять численні запити посадових осіб органів виконавчої влади щодо порядку заповнення запровадженої декларації державного службовця (форма N 001-ДС), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 6 березня 1997 року N 58 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 31 березня 1997 року за N 104/1908.

Приймаючи до уваги нагальні потреби державних службовців, в тому числі працівників податкової служби, та осіб, які претендують на зайняття посади державного службовця, Головне управління оподаткування фізичних осіб Державної податкової адміністрації України підготувало відповідні рекомендації для працівників податкової служби України.

Державна податкова адміністрація України надсилає зазначені рекомендації для можливого використання працівниками податкової служби і дотримання єдиного порядку заповнення декларації ф. N 001-ДС. Це сприятиме спрощенню процедури перевірки декларацій, виявить можливі недоліки зазначеної форми для здійснення роботи щодо подальшого її удосконалення.

Декларації про доходи, зобов'язання фінансового характеру та майновий стан державного службовця та особи, яка претендує на зайняття посади державного службовця, щодо себе та членів своєї сім'ї (форма N 001-ДС, надалі - декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 6 березня 1997 року N 58 і зареєстрована у Міністерстві юстиції України 31 березня 1997 року за N 104/1908.

Декларація складається з шести розділів:

I. Загальні відомості;

II. Доходи, одержані (нараховані) з джерел в Україні та за її межами за 199_ рік;

III. Зобов'язання фінансового характеру, в тому числі за кордоном за 199 _ рік;

IV. Відомості про нерухоме майно, що знаходиться в приватній власності;

V. Відомості про транспортні засоби, що знаходяться в приватній власності;

VI. Відомості про вклади у банках, цінні папери та інші активи.

Розділи I, II, III заповнюють державні службовці всіх категорій, а розділи IV, V, VI - лише державні службовці першої та другої категорій (про це також зазначено у примітці до декларації). Особа, яка претендує на зайняття посади державного службовця певної категорії, заповнює всі графи, передбачені для заповнення державним службовцем цієї категорії. Для уточнення категорії, до якої відноситься державний службовець (особа, яка заповнює декларацію), слід звернутись до статті 25 Закону України від 16 грудня 1993 року "Про державну службу".

Відомості, що містяться у декларації, є конфіденційною інформацією (з обмеженим доступом). Організацією, де працює державний службовець (до якої подана декларація), мають бути вжиті заходи для обмеження доступу до декларацій, а також встановлена система (способи) захисту для недопущення розголошення відомостей, що містяться у декларації.

Декларація може бути піддана перевірці на достовірність підрозділами, уповноваженими відповідно до Закону України "Про боротьбу з корупцією", а також щодо дотримання державними службовцями та особами, які претендують на зайняття посади державного службовця, податкового законодавства України та виконання податкових зобов'язань перед державою (стаття 67 Конституції України).

Форма декларації уніфікована з метою зменшення витрат на обробку відомостей, що у ній містяться, і не виключає можливості її централізованої автоматизованої обробки засобами комп'ютерної техніки.

Згідно із статтею 30 Закону "Про державну службу" неподання або подання декларантом неповних чи неправдивих відомостей про доходи, зобов'язання фінансового характеру та майновий стан є підставою для припинення державної служби, а також тягне за собою адміністративну відповідальність згідно з Законом України "Про боротьбу з корупцією".

Подавати декларацію за формою N 001-ДС мають право:

а) особи, уповноважені на виконання функцій держави:

державні службовці, в тому числі Президент України, народні депутати України, Прем'єр-міністр України, члени Кабінету Міністрів України, Голова та члени Конституційного Суду України, Голова та судді Верховного Суду України, Голова та арбітри Вищого арбітражного суду України, Генеральний прокурор України та його заступники;

депутати Автономної Республіки Крим та місцевих Рад;

б) особи, які претендують на зайняття посади державного службовця.

Особи, уповноважені на виконання функцій держави, подають декларацію щорічно до 15 квітня, а особи, які претендують на зайняття посади державного службовця - під час подання заяви про прийом на роботу або про участь у конкурсі на посаду державного службовця.

Бланк декларації одержується за місцем проходження державної служби безкоштовно.

Нормативні акти, які регламентують подання декларації:

стаття 13 Закону України від 16 грудня 1993 року "Про державну службу";

стаття 6 Закону України від 5 жовтня 1995 року "Про боротьбу з корупцією";

постанова Кабінету Міністрів України від 11 серпня 1995 року N 641 "Про застосування статті 13 Закону України "Про державну службу".

У першому розділі державний службовець (надалі - декларант) відображає загальні відомості щодо себе та членів сім'ї.

Пункт 1. У разі, якщо протягом періоду, за який здійснюється декларування, декларант змінив прізвище (ім'я), у пункті 1 слід зазначити спочатку нове прізвище (ім'я), а у дужках - попереднє прізвище (ім'я).

Пункт 2. Цей пункт доречно заповнювати на підставі даних паспорта про прописку (реєстрацію).

У разі, якщо назва населеного пункту (області, вулиці та інших реквізитів цього пункту) зазнала зміни, про що не відображено у паспорті декларанта, необхідно навести її назву станом на дату заповнення цієї декларації.

Пункти 3 і 4. Категорія державного службовця відповідно до займаної посади, а також категорія, на яку претендує особа (декларант), зазначається відповідно до положень статті 25 Закону України "Про державну службу".

Пункт 5. У цьому пункті записуються відомості щодо членів сім'ї декларанта, зокрема, прізвище, ініціали і ступінь родинного зв'язку.

До членів сім'ї декларанта слід відносити: чоловіка (дружину), батьків та неодружених дітей декларанта, які проживають спільно із ним на житловій площі, зазначеній у пункті 2 цього розділу або у розділі IV, або на іншій житловій площі, що наймається/орендується (пункт 4 розділу III).

Пункт 1. У першому пункті цього розділу зазначається загальна сума сукупного доходу, нарахованого декларанту у звітному році за місцем його основної роботи (служби), не за місцем основної роботи (служби), в тому числі з джерел за межами України.

До складу відомостей, які записуються у пункті першому розділу II, зокрема включається: заробітна плата, премії, надбавки, винагороди, пенсії, стипендії, а також доходи, перелічені у пунктах 1.1-1.7. З'ясування розміру одержаної пенсії у звітному періоді можна здійснити у відділі соціального захисту за місцем проживання.

Підсумок доходів, зазначених у пунктах 1.1.-1.7. не може перевищувати значення пункту 1, оскільки перелік доходів у цьому розділі не є вичерпним.

Якщо декларант має певні сумніви щодо правильності визначення ним розміру сукупного доходу, йому слід звернутися до джерела виплати (бухгалтерії) і одержати такі відомості.

Кошти, які були одержані декларантом у звітному році для здійснення витрат під час відрядження, в тому числі за кордон, а також кошти, отримані ним у рахунок відшкодування витрат на відрядження (вартість проїзду, проживання у готелі, витрати на харчування) безпосередньо від установ, організацій чи осіб, які приймали декларанта (членів його сім'ї) за кордоном, включаючи суми одержаних стипендій під час стажування за кордоном, до складу доходів, що відображаються у цьому розділі декларації, не включаються.

Пункт 1.1. У цьому пункті зазначаються суми отриманих дивідендів, процентів, роялті.