Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями) від 22.05.1997 р. N 283/97-ВР пунктом 8.2 ст.8 визначено: під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що використовуються у виробничій діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом. Але ця стаття не регулює порядок віднесення на витрати виробництва (обігу) платника податку витрат на придбання матеріальних цінностей, віднесених згідно з рішенням Кабінету Міністрів України до категорії малоцінних та швидкозношуваних предметів. Виходячи із цієї умови і на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в України" (із змінами та доповненнями) від 03.04.93 р. N 250 підпунктами 1 та 2 п.47 передбачено, що не належать до основних засобів та обліковуються на підприємствах, в установах як засоби в обороті, зокрема:

- предмети терміном служби менше одного року незалежно від їх вартості;

- предмети вартістю до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за одиницю по ціні придбання, незалежно від терміну служби, за винятком сільськогосподарських машин і знарядь, будівельного механізованого інструменту, робочої та продуктивної худоби, які є основними засобами, незалежно від їх вартості. Гранична вартість предметів, що не належать до основних засобів, може змінюватися Мінфіном.