На виконання п. 1 протокольного рішення апаратної наради ДПА України від 08.01.2002 р. N 1 ДПА України зобов'язує Голів ДПА з метою протидії ухиленню від оподаткування податком на прибуток організувати здійснення заходів, направлених на виявлення платників податку на прибуток, які ведуть фінансово-господарську діяльність, але не подають податкової декларації, та залучення їх до сплати податку.

При цьому для забезпечення виконання абзацу "а" пп.4.2.2 ст.4 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" щодо визначення податкового зобов'язання контролюючим органом платника податків у разі якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію, рекомендовано використовувати типову схему організації територіально-дільничного об'єктно-орієнтованого контролю для самостійного визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання платника податку.

Крім того, звертаємо увагу, що під час організації та проведення камеральних перевірок згідно із абзацом "в" пп.4.2.2 ст.4 Закону недопустимий формальний підхід до проведення таких перевірок, що призводить до виявлення тільки механічно допущених арифметичних і методологічних помилок. Необхідно здійснювати аналіз фінансово-господарського стану кожного окремого платника податку, особливо перевіряти показники, що свідчать про нетипові операції, які суттєво впливають на розмір податку, приводячи до безпідставного зменшення податкового зобов'язання.

Типові схеми організації територіально-дільничного об'єктно-орієнтованого контролю та проведення перевірок поданої податкової звітності наводяться у додатку.

Працівник відділу (сектору) приймання звітності отримує подану платником податкову звітність, в присутності платника перевіряє всі форми поданої звітності на предмет заповнення назви та адреси підприємства, ідентифікаційного номера, коду території, форми власності, підпорядкованості, галузі, виду економічної діяльності, перевіряє наявність підписів посадових осіб, печаток, одиниць виміру, наявності ознак звітного періоду та реєструє подану звітність в комп'ютерній мережі в розрізі поданої звітності. Після чого заносить суми нарахованих платником платежів, податків та зборів в базу даних.

Працівник сектору приймання звітності (або управління оподаткування юридичних осіб) формує реєстри нарахованих сум для передачі підрозділам обліку і звітності для занесення нарахованих сум платежів до карток особових рахунків платників податків.

Підрозділи обліку і звітності після занесення нарахованих сум проводять автоматизовану перевірку повноти і правильності їх внесення до карток особових рахунків, про що роблять відмітку в реєстрі нарахованих сум та несуть відповідальність за їх проведення згідно із поданою декларацією (наказ ДПАУ від 15.02.2001 р. N 60 "Про організацію робіт щодо впровадження та використання системи подання платниками податкової звітності в електронному вигляді" та Порядок занесення даних податкової звітності платників податків - юридичних та фізичних осіб у картки особових рахунків у рамках інтегрованого програмного забезпечення АІС "Облік платників і платежів").

Щоденно, але не довше ніж у термін 3 дні після повного завершення комп'ютерної обробки звітності в автоматичному режимі, формується реєстр введених декларацій, у т.ч. тих, які не пройшли комп'ютерного контролю.

Стосовно проведення попередньої перевірки податкової звітності, то пп. 4.1.2 ст.4 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон) передбачено, що попередня перевірка не проводиться тільки під час приймання податкової звітності. Тобто податкова звітність має бути прийнята від платника обов'язково, але перевірена лише на відповідність форми податкової звітності формам, затвердженим відповідними наказами ДПА України (з урахуванням усіх змін та доповнень) та зареєстрованим в Мін'юсті України.

Форми податкової декларації, зареєстровані в установленому порядку в Мін'юсті України, відповідають нормам та змісту відповідного податку, збору (обов'язкового платежу). Внесення змін до форм податкової звітності здійснюється у разі законодавчої зміни правил оподаткування, які запроваджують інший, ніж той, що діяв до їх прийняття, порядок відображення у звітності сум податкових зобов'язань і податкового кредиту та обчислення сум податкових зобов'язань платника перед бюджетом чи порядку обчислення і надання бюджетного відшкодування.

Якщо після зміни правил оподаткування центральним податковим органом не внесені зміни до форм податкової звітності і якщо платник вважає, що незмінена форма податкової звітності збільшує або зменшує його податкові зобов'язання всупереч унесеним змінам до правил оподаткування, то він має право подати податкову декларацію за іншою формою разом із поясненням мотивів її складення.

Податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, як передбачено пп.4.1.4 ст.4 Закону та іншими законами з питань оподаткування.

З 01.04.2001 р. встановлені терміни подання звітності, які вказані в наказі ДПА України від 05.04.2001 р. N 146.

За результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб'єкти малого підприємництва - юрособи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, крім податкових декларацій, по яких п.15.4 ст.15 Закону передбачено продовження граничних термінів для їх подання. Наказом ДПАУ від 19.03.2001 р. N 113, зареєстрованим в Мін'юсті України 28.03.2001 р. N 284/5475, затверджено Порядок застосування норм п. 15.4 ст. 15.

При прийнятті податкової звітності у платника на деклараціях, що приймаються, ставиться дата прийняття та реєстраційний номер, прийняті декларації реєструються в комп'ютерній мережі або реєстраційних журналах у розрізі форм звітності та платників. Відповідальні за прийняття податкової звітності у платника повинні (при прийнятті цієї звітності) візуально перевіряти заповнення всіх реквізитів, передбачених формою декларації.

Комп'ютерну обробку податкової звітності проводити щоденно по мірі подання звітності, бази даних після повного завершення її обробки і вивірення розбіжностей передавати в галузеві відділи. Враховуючи те, що податкові органи втрачають право проведення попереднього арифметичного та логічного контролю правильності заповнення звітності в присутності платника, комп'ютерний математичний контроль закінчується до 3-го дня після завершення термінів приймання звітності. Сформовані реєстри звітності, яка не пройшла комп'ютерного контролю, в розрізі платежів протягом 3 днів після терміну подання звітності передавати в галузеві відділи для проведення першочергових перевірок щодо виявлення арифметичних або методологічних помилок.

Підрозділи з приймання податкової звітності протягом 3 робочих днів після завершення терміну подання звітності формують та надають у галузеві відділи реєстр платників, які не подали звітність у встановлені терміни, для застосування відповідних заходів.

У випадках коли на підставі звітних даних, які є у податковій інспекції, неможливо встановити, чи подано юрособою декларацію (розрахунок), необхідно щомісячно проводити звірки з відповідними органами. Наприклад, з податку з власників транспортних засобів - з ДАІ.

На підставі одержаних реєстрів неподаної звітності працівникам галузевих відділів протягом 3 днів направити повідомлення-виклики (додаток 1)* про необхідність подання звітності та явки в ДПІ за місцем реєстрації платників податків для погодження акта про неподання звітності, протягом 10 днів після завершення терміну подання звітності, скласти акти про неподання за формою, наведеною в додатку 2. При цьому під час оформлення акта необхідно ще раз уточнити за реєстрами поданої звітності, чи не надходила від платника звітність після граничного терміну.

На основі акта згідно з пп. 17.1.1 ст. 17 Закону та пп. 6.1.1 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001 р. N 110, зареєстрованим в Мін'юсті України 23.03.2001 р. N 268/5459, керівник органу державної податкової служби або його заступник приймає рішення про застосування та стягнення штрафних (фінансових) санкцій, оформлюючи його у двох примірниках, не пізніше десяти днів від дня складання акта перевірки.

Списки платників, які не подали декларації, передати керівництву для організації проведення перевірки зазначених підприємств в порядку, передбаченому розділом III, з метою визначення податкових зобов'язань на основі первинних документів обліку, визначених законодавством, та відповідно до правил ведення податкового обліку.

Підрозділи з приймання податкової звітності протягом 3 робочих днів після завершення терміну подання звітності формують та подають у галузеві відділи реєстри платників, які не подали звітність у встановлені терміни, для застосування відповідних заходів.

На підставі одержаних реєстрів неподаної звітності працівники підрозділів оподаткування юросіб протягом 3 днів надсилають повідомлення-виклики (додаток 1) про необхідність подання звітності та явки в ДПІ за місцем реєстрації платників податків для погодження акта про неподання звітності, протягом 10 днів після завершення терміну подання звітності складають акти про неподання за формою, наведеною в додатку 2. При цьому під час оформлення акта необхідно ще раз уточнити за реєстрами поданої звітності, чи не надходила від платника звітність і після граничного терміну.

Списки платників, які не подали декларації, передаються керівництву для організації проведення територіально-дільничного контролю зазначених підприємств з метою визначення податкових зобов'язань на основі первинних документів обліку, визначених законодавством, та відповідно до правил ведення податкового обліку.

Для реалізації виконання абзацу "а" пп.4.2.2 та п.4.3 ст.4 Закону щодо самостійного визначення суми податкового зобов'язання у разі, якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію та не з'являється на виклики ДПІ, проводиться територіально-дільничний об'єктно-орієнтований контроль за суб'єктами підприємництва.

Територіально-дільничний контроль за суб'єктами підприємництва здійснюється силами усіх підрозділів ДПІ, для чого формуються спеціальні бригади з не менш як 3 осіб з обов'язковою присутністю спеціалістів підрозділів оподаткування юросіб та податкової міліції. Координація цієї роботи покладається на структурні підрозділи адміністрування податку на прибуток.

За кожною бригадою інспекторів закріплюються територіальні дільниці району (міста) з врахуванням пропорційного навантаження однакової кількості юросіб на одного дільничного інспектора. За основу дільниці береться територія ЖЕКу, сіл, селиш, міст, автомагістралей, декількох вулиць залежно від чисельності управління (відділу).

Територіально-дільничний контроль здійснюється згідно із складеними та затвердженими начальником (заступником) інспекції графіками. Графік складається з таким розрахунком, щоб відповідальні працівники рай-(міськ) ДПІ з кількістю платників - юридичних осіб більше 1500 здійснювали перевірку закріпленої за ними території два рази на місяць, а всіх інших рай- (міськ) ДПІ області - один раз на місяць.

На кожний рейд видається посвідчення на перевірку на кожного члена бригади (додаток 3), яке реєструється в журналі видачі посвідчень для проведення територіально-дільничного об'єктно-орієнтованого контролю (додаток 4).

Результати проведеної роботи фіксувати у спецжурналі, який завести для кожної бригади (додаток 5). Начальник управління (відділу) оподаткування юросіб щомісяця повинен ознайомлюватись із записами, про що робить відмітку в журналі.

Працівники, закріплені за дільницями, несуть персональну відповідальність за:

- повноту обліку платників податків;

- нарахування суми податкового зобов'язання у разі, якщо платник податків не подав у встановлені строки податкову декларацію;

- здійснення оперативного контролю за територією з питань патентування, ліцензування.

При підготовці до проведення рейдів використовувати створену за допомогою АРМ "Касові апарати" базу даних про розміщення торгівельних об'єктів, інформацію про видані суб'єктам підприємницької діяльності ліцензії та дані про реєстрацію складських приміщень на здійснення гуртової торгівлі.

Для можливого виявлення додаткових об'єктів оподаткування при проведенні рейдів звертати особливу увагу на навчальні та лікувальні заклади, культурно-освітні установи (бібліотеки, клуби, будинки культури та інше), адмінбудівлі, складські приміщення, майстерні, готелі, гуртожитки, кінотеатри, підвальні та інші приміщення.

При встановленні фактів порушення суб'єктами підприємницької діяльності податкового законодавства складається акт перевірки (додаток 6), на підставі якого суб'єкт підприємницької діяльності притягується до відповідальності у встановленому законодавством порядку.

У випадку виявлення суб'єктів, які здійснюють підприємницьку діяльність без відповідних документів, або проведення перевірок, що пов'язане з ризиком, а також недопуском для здійснення перевірки, перевіряючі терміново повідомляють про це начальника управління (відділу) податкової міліції ДПІ або чергову частину податкової міліції. Одночасно складається акт у довільній формі, який разом із службовою запискою передається до управління (відділу) податкової міліції для проведення подальшого розслідування.

Якщо платник податків не подав у встановлені терміни податкову декларацію, нарахування суми податкового зобов'язання проводиться виходячи з даних, встановлених при проведенні перевірки з виходом на місце. При цьому складається акт документальної (тематичної) перевірки, в якому вказується повний перелік первинних документів, використаних для визначення суми податкового зобов'язання, та чітко вказуються статті (пункти) законодавства, згідно з якими проводяться донарахування. На підставі акта документальної (тематичної) перевірки виноситься рішення про застосування штрафних санкцій.

У випадках, коли інспектор відповідно до пп.4.2.2 ст.4 Закону самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків, то штрафні санкції застосовуються згідно з пп.17.1.2 і 17.1.3 ст. 17 Закону та пп. 6.1.2 і 6.1.3 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001 р. N 110.

У випадках, коли при здійсненні територіально-дільничного контролю зафіксовано відсутність платника за юрадресою, то складається акт перевірки місцезнаходження платника податків, який разом з інформацією про вжиті заходи щодо з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податку та про допущені порушення податкового законодавства й суму податкового боргу передаються до підрозділів з обліку платників податків.