Державна податкова адміністрація України розглянула лист Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 21.08.2001 р. N 18-1118 про застосування вимог Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" щодо адміністрування місцевих податків і зборів та повідомляє наступне.

1 квітня 2001 року набув чинності Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. N 2181-III (далі - Закон), який є спеціальним законом з питань оподаткування й установлює порядок погашення зобов'язань юридичних і фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів). Він також регулює порядок нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. Отже, зазначеним Законом передбачені новий порядок, терміни сплати, а також подання податкових декларацій та розрахунків як загальнодержавних податків і зборів, так і місцевих податків і зборів та відповідальність за їх несплату.

Згідно зі статтею 1 Закону податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Перелік місцевих податків і зборів, механізм справляння та порядок їх сплати, граничний розмір ставок установлюються органом місцевого самоврядування відповідно до статті 15 Закону України від 25.06.91 р. N 1251-XII "Про систему оподаткування" та статті 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.93 р. N 56-93 "Про місцеві податки і збори" (далі - Декрет).

Відповідно до статті 19 Декрету місцеві податки та збори перераховуються до бюджетів місцевого самоврядування в порядку, визначеному відповідними радами, якими вони встановлюються. Проте стягнення не внесених у визначений термін місцевих податків і зборів здійснюється згідно із чинним законодавством, тобто відповідно до порядку, установленого Законом.

Таким чином, платники зобов'язані сплачувати місцеві податки і збори у терміни, визначені відповідними рішеннями органів місцевого самоврядування з урахуванням таких особливостей:

1. Окремі місцеві збори сплачуються до місцевих бюджетів нерегулярно, до здійснення певної дії, як-то видачі дозволу. Це стосується зборів за видачу ордера на квартиру, за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі. Такі збори як до 1 квітня 2001 року, так і після цієї дати в умовах дії Закону повинні сплачуватися до видачі дозволу (якщо, звісно, рішенням органу місцевого самоврядування не встановлене інше). Розрахунки в такому разі зі зборів не подаються.

2. Місцеві податки і збори сплачуються до місцевих бюджетів регулярно їх безпосередніми платниками. Це стосується податку з реклами, комунального податку, збору за право користування знаками місцевої символіки. У багатьох випадках установлюється щомісячна сплата перелічених платежів і квартальна періодичність подання звітності. Наприклад, рішенням органу місцевого самоврядування встановлено, що комунальний податок сплачується щомісяця до 15-го числа наступного місяця, а розрахунок комунального податку подається щоквартально до 10-го числа місяця, який настає за звітним кварталом. В умовах дії Закону ці терміни мають таке значення:

В описаному випадку базовий податковий (звітний) період для комунального податку дорівнює календарному кварталу, тому розрахунок податку відповідно до пп."б" пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 зазначеного Закону повинен подаватися протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. У разі неподання розрахунку в цей термін платник відповідно до пп.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому платник сплачує авансові внески у терміни, установлені рішеннями органів місцевого самоврядування. Як правило, у більшості регіонів України терміни сплати авансових платежів установлені до 15-го числа наступного місяця. Сума комунального податку в повному обсязі, обчислена відповідно до розрахунку за звітний квартал (з урахуванням фактично сплачених авансових внесків за місяці цього кварталу), повинна бути внесена платником відповідно до пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону протягом десяти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного терміну, передбаченого пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 цього Закону для подання податкової декларації.