Державна податкова адміністрація України на виконання розпорядження ДПА України від 11.11.2002 р. N 346-р "Про використання податковими органами роз'яснень з питань оподаткування фізичних осіб" та з метою поліпшення масово-роз'яснювальної роботи в підпорядкованих органах державної податкової служби, запобігання неоднозначного тлумачення норм чинного податкового законодавства, підвищення якості надання роз'яснень, зменшення часу на підготовку письмових роз'яснень, а також при наданні роз'яснень через мережу телефонного зв'язку, доводить затверджений перелік роз'яснень стосовно оподаткування фізичних осіб.

Зазначений перелік роз'яснень, розроблений Головним управлінням оподаткування фізичних осіб та Головним управлінням громадських зв'язків та масово-роз'яснювальної роботи, використовувати у практичній роботі, а також довести цей перелік до структурних підрозділів, підпорядкованих державних податкових органів для використання ними у практичній роботі.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2003 рік", прийнятим Верховною Радою України 26.12.2002 р. N 380-IV (п. 39 ст. 63), дію пп. "р" п. 1 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" на 2003 рік зупинено, у зв'язку з чим доходи працівників сільськогосподарських підприємств і рибних господарств незалежно від форм власності та господарювання, одержані ними натурою, включаються до їх сукупного оподаткованого доходу, тобто обкладаються прибутковим податком з громадян на загальних підставах.

Законом України від 11.07.2002 р. N 96-IV "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про оплату праці", який набрав чинності з дня опублікування (опублікований у газеті "Урядовий кур'єр" від 31.07.2002 р. N 138) встановлено, що колективним договором як виняток може бути передбачено часткову виплату заробітної плати натурою (за цінами не вище собівартості) у розмірі, що не перевищує 50 відсотків нарахованої за місяць у тих галузях або за тими професіями, де така виплата еквівалентна вартості оплати праці у грошовому виразі, є звичайною або бажаною для працівників, крім товарів, перелік яких встановлено Кабінетом Міністрів України.

Перелік товарів, не дозволених для виплати заробітної плати натурою, затверджено постановою Кабміну України від 03.04.93 р. N 244 (із змінами та доповненнями, внесеними постановою від 03.04.96 р. N 400).

Орендна плата не відноситься до структури заробітної плати, наведеної у статті 2 цього Закону.

Якщо працівники сільськогосподарських підприємств уклали договір оренди земельних часток (паїв), земельних ділянок з підприємствами за місцем їх основної роботи, орендна плата включається до їх місячного сукупного оподатковуваного доходу того місяця, в якому вона виплачується.

Орендна плата за користування земельною ділянкою, земельною часткою (паєм) за угодою сторін може бути визначена у грошовій формі (гривнях), натуральній (кількість продукції), відробітковій (послуги, роботи орендодавцю).

У разі поєднання орендної плати у натуральній формі або шляхом надання послуг перерахунок у грошову форму з метою включення до сукупного оподатковуваного доходу її одержувачів та обкладання прибутковим податком з громадян здійснюється відповідно до вимог постанови Кабміну України від 23.04.99 р. N 672 "Про проведення перерахунку обсягів натуральної та відробіткової форм плати за оренду земельної частки (паю) у грошову", згідно з якою перерахунок обсягів натуральної та відробіткової форм плати за оренду земельної частки (паю) у грошову проводиться виходячи з фактичної собівартості визначених договором видів продукції, робіт (послуг), яка склалася в господарстві за минулий рік.

На підставі яких документів має надаватися пільга зі сплати прибуткового податку при перерахуванні частини заробітку на пенсійні рахунки, відкриті згідно з Законом України від 20.04.2000 р. N 1674-III "Про проведення експерименту у житловому будівництві на базі холдингової компанії "Київміськбуд"?

Згідно з Декретом Кабміну України від 26.12.92 р. N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" (з відповідними змінами та доповненнями), об'єктом оподаткування у громадян, які мають постійне місце проживання в Україні, є сукупний оподатковуваний дохід за календарний рік (що складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів), одержаний з різних джерел як на території України, так і за її межами, як в грошовій, так і натуральній формі, незалежно за рахунок яких коштів формується це джерело (стаття 2), крім сум виплат, перелічених у статті 5 Декрету.

Відповідно до змін, внесених Законом України від 20.04.2000 р. N 1674-III "Про проведення експерименту у житловому будівництві на базі холдингової компанії "Київміськбуд" (з відповідними змінами та доповненнями), до статті 5 (підпункти "ф", "х" п. 1) Декрету, до сукупного оподатковуваного доходу, одержаного громадянами в період, за який здійснюється оподаткування, не включаються кошти, внесені фізичними та юридичними особами на рахунки учасників фондів банківського управління, відкриті відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії "Київміськбуд", та кошти, що, відповідно до вказаного Закону, сплачуються фізичним особам згідно з договорами про додаткові пенсійні та про цільові виплати, укладеними в період проведення такого експерименту (за винятком випадків, коли кошти зняті учасником фонду банківського управління з рахунка такого учасника з порушенням умов, викладених у Правилах фонду банківського управління).

Підставою для виключення таких внесків із сукупного оподатковуваного доходу громадян за місцем роботи є письмова заява працівника до бухгалтерії підприємства, установи, організації з проханням направити частину заробітку на зазначені цілі.

Підставою для виключення таких внесків із сукупного оподатковуваного доходу громадян, які подають декларації, є виданий відділенням банку або відділенням зв'язку відповідний документ, що підтверджує внесення або перерахування коштів на пенсійні рахунки.

Згідно зі статтею 23 Закону України "Про Державний бюджет України на 1994 рік", дію якої було продовжено Постановою Верховної Ради України від 25.04.96 р. N 146/96-ВР "Про деякі питання сплати прибуткового податку з громадян", пільга з прибуткового податку громадянам, які підпадають під дію Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (інваліди війни, учасники бойових дій, учасники війни, особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також особи, визначені статтею 10 Закону), надаєтеся у вигляді зменшення їхнього сукупного оподатковуваного доходу до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на місяць.

До осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (ст. 10), належать, зокрема:

- сім'ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), а також внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів;

- сім'ї військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу, які призивалися на збори військовозобов'язаних Міністерства оборони, органів внутрішніх справ і державної безпеки колишнього Союзу РСР і загинули (померли) під час виконання завдань по охороні громадського порядку при надзвичайних ситуаціях, пов'язаних з антигромадськими проявами.

До членів сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців, партизанів та інших осіб, належить, зокрема, один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні.

Підставою для одержання пільги з прибуткового податку членами сімей загиблих військовослужбовців, визначеними статтею 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", є посвідчення з написом "Посвідчення члена сім'ї загиблого", видане згідно з постановою Кабміну України від 12.05.94 р. N 302 "Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни" (зі змінами та доповненнями).

Що стосується пільги з прибуткового податку членам сім'ї військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби, то згідно з пп. "д" п. 4 ст. 6 Декрету Кабміну України від 26.12.92 р. N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" з відповідними змінами та доповненнями батькам та одному з подружжя військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти при виконанні службових обов'язків, пільга надається у вигляді зменшення сукупного оподатковуваного доходу до п'яти неоподатковуваних мінімумів, включаючи розмір вирахувань, встановлених пунктами 1 і 2 цієї ж статті Декрету.

Посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби, видається відповідно до постанови Кабміну України від 28.05.93 р. N 379 "Про посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби" за затвердженим цією постановою зразком посвідчення.

Відповідно до Декрету Кабміну України від 26.12.92 р. N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" зі змінами та доповненнями, зокрема внесеними Законом України від 23.03.99 р. N 539-XIV "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (пп. "з" п. 1 ст. 5), починаючи з 2 червня 1999 року, тобто від дня набрання чинності названим Законом, до сукупного оподатковуваного доходу, одержаного громадянами в період, за який здійснюється оподаткування, не включаються суми доходів, одержані від відчуження громадянами акцій та інших корпоративних прав, які були набуті такими громадянами в процесі приватизації в обмін на їх приватизаційні або компенсаційні сертифікати, а також у межах їх пільгового придбання за власні кошти працівниками підприємств, що приватизуються, та особами, визначеними ст. 25 Закону України від 04.03.92 р. N 2163-XII "Про приватизацію майна державних підприємств".

Для підтвердження пільгового набуття громадянином акцій за майновий приватизаційний сертифікат він зобов'язаний надати документ, який підтверджує, що саме його приватизаційний сертифікат було використано у приватизації підприємства. Таким документом може бути довідка, видана товариством покупців або фінансовим посередником, який акумулював кошти для наступної оплати за об'єкти приватизації. Аналогічну довідку може бути видано громадянину в разі придбання ним акцій за власні кошти, в межах їх пільгового придбання як працівником підприємства, що приватизується, або особою, визначеною ст. 25 Закону України "Про приватизацію державного майна".

З метою компенсації громадянам втрат від знецінення їхніх грошових заощаджень в установах Ощадного банку України, відповідно до Указу Президента України від 24.11.94 р. N 698/94 "Про компенсацію громадянам України втрат від знецінення грошових заощаджень в установах Ощадного банку України та Укрдержстраху" та постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.96 р. N 161 "Про порядок обігу сертифікатів, отриманих громадянами України як компенсацію втрат від знецінення грошових заощаджень в установах Ощадного банку та колишнього Укрдержстраху", на суму індексації, проведеної за всіма видами вкладів, договорів довгострокового страхування на суми сплачених страхових платежів на 2 січня 1992 року, таким громадянам видавалися компенсаційні сертифікати, які вони могли використати на придбання акцій (у т. ч. на придбання акцій на пільгових умовах) акціонерних товариств, що створюються в процесі приватизації державного майна. Враховуючи зазначене, доходи від продажу акцій, набутих таким чином, дають можливість їх власникам скористатися встановленою Декретом (пп. "з" п. 1 ст. 5) пільгою зі сплати прибуткового податку з громадян.

Для підтвердження пільгового набуття громадянином акцій за компенсаційні сертифікати необхідно надати податковому органу за місцем проживання документ установи Ощадного банку України чи Укрдержстраху про кількість отриманих таким громадянином компенсаційних сертифікатів як компенсацію втрат від знецінення грошових заощаджень у зазначених установах, що належали безпосередньо цьому громадянину.

Як засіб платежу при купівлі акцій підприємств, що приватизуються, громадяни могли без обмежень використовувати компенсаційні сертифікати, придбані ними за власні кошти внаслідок вільного обігу останніх на ринку за вільними цінами, визначеними за домовленістю сторін між покупцем і продавцем, або одержані у спадщину. При здійсненні громадянами операцій з купівлі-продажу акцій, набутих у такому порядку, до їх сукупного оподатковуваного доходу включається прибуток у вигляді різниці між доходом, отриманим від продажу таких акцій протягом звітного року, та документально підтвердженими витратами на їх придбання (ст. 13 Декрету), понесеними громадянами протягом з N Тн (R)" о року або попередніх звітному роках.

При здійсненні громадянами операцій з купівлі-продажу визначених Законом цінних паперів, зокрема акцій, набутих в іншому, ніж зазначено у пп. "з" п. 1 ст. 5 порядку, до їх сукупного річного оподатковуваного доходу включається прибуток у вигляді різниці між доходом, отриманим від продажу таких цінних паперів (акцій) або інших корпоративних прав протягом звітного року, та документами, підтвердженими витратами на їх придбання (ст. 13 Декрету), до яких, зокрема, відносяться суми заробітної плати, дивідендів, що спрямовувались на приватизаційні рахунки працівників з метою приватизації підприємства, на придбання акцій, вартості приватизаційних і компенсаційних сертифікатів, набутих громадянами у процесі купівлі-продажу, понесеними громадянами протягом звітного року або роках, що передували звітному. Тобто при визначенні доходу від продажу таких акцій необхідно виходити із суми, за якою були продані акції, і суми, що була витрачена на їх попереднє придбання. Номінальна вартість акцій у будь-який момент не впливає на визначення об'єкта обкладення прибутковим податком з громадян.

У разі продажу громадянами акцій, придбаних на їхню користь підприємством за рахунок внесків зі свого прибутку, обкладенню прибутковим податком з громадян підлягає вся сума одержаного ними доходу від продажу таких акцій, якщо підприємством не утримувався прибутковий податок при перерахуванні цих внесків.

Що стосується заповнення річної декларації, то у ній зазначаються відомості про всі доходи, одержані як за основним, так і за не основним місцем роботи, у тому числі й ті, що не включаються до сукупного оподатковуваного доходу. Відомості про кожний з видів доходів, що не включаються до сукупного оподатковуваного доходу, у декларації зазначаються окремо.

Згідно зі ст. 19 (пп. "а" і "в" п. 1) Декрету, громадяни, доходи яких підлягають оподаткуванню відповідно до цього Декрету, зобов'язані вести облік доходів, одержаних протягом року, і витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням цих доходів, за встановленою формою, а також пред'являти підприємствам, установам, організаціям і фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності, які виплачують їм доходи, а також податковим органам документи, що підтверджують право на одержання пільг, зокрема як свідчать про пільговість умов набуття акцій та проведені протягом року витрати, пов'язані з одержанням доходів.

Документи, що засвідчують проведені витрати на попереднє придбання акцій, надаються громадянином на вимогу податкового органу за місцем свого проживання при проведенні перевірки відомостей, зазначених у поданій ним декларації про доходи.

Згідно зі статтею 2 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" (зі змінами та доповненнями), об'єктом оподаткування у громадян, які мають постійне місце проживання в Україні, є сукупний оподатковуваний дохід за календарний рік (що складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів), отриманий з різних джерел як на території України, так і за її межами. При визначенні сукупного оподатковуваного доходу враховуються доходи, отримані як у натуральній формі, так і в грошовій (національній або іноземній валюті).

На підставі пп. "є" п. 1 ст. 5 цього Декрету суми, отримані внаслідок відчуження майна, що належить громадянам на правах власності, за нотаріальне посвідчення або за операції з відчуження (на біржі) якого сплачується державне мито чи плата за вчиненні нотаріальних дій, крім доходів, отриманих від реалізації продукції та іншого майна внаслідок здійснення ними підприємницької діяльності до сукупного оподатковуваного доходу громадян не включається.

За посвідчення договорів відчуження житлових будинків, квартир, кімнат, дач, садових будинків, гаражів, а також інших об'єктів нерухомості, що перебувають у власності громадянина-продавця, справляється державне мито в розмірі 1 відсотка від суми договору (вартості укладеної на біржі угоди), але не менше 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (Декрет Кабінету Міністрів України від 21.01.93 р. N 7-93 "Про державне мито" зі змінами, внесеними Законом України від 23.03.99 р. N 539-XIV), тобто дохід від продажу власної квартири є саме тим доходом, про який ідеться у попередньому абзаці.

Плата за вчинення нотаріальної дії приватним нотаріусом сплачується за домовленістю.

Після закінчення календарного року громадяни, крім тих, які одержували доходи лише за місцем основної роботи, зобов'язані у строки, визначені законом (до 1 квітня), наступного року подати (надіслати) до податкового органу за місцем проживання декларацію за встановленою формою. У декларації зазначаються відомості про всі доходи, отримані як за основним, так і за не основним місцем роботи, у тому числі й ті, що не включаються до сукупного оподатковуваного доходу. Відомості про кожен з видів доходів, що не включаються до сукупного оподатковуваного доходу, у декларації зазначаються окремо.

Саме до останніх і належить дохід громадянина від продажу власної квартири.

Згідно зі змінами, внесеними Законом України від 07.12.2000 р. N 2136-III "Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" щодо оподаткування благодійної допомоги", який набрав чинності з дня опублікування (опублікований 18.01.2001 р. у газеті "Урядовий кур'єр", N 9), пп. "і" п. 1 ст. 5 Декрету викладено в новій редакції. У зв'язку з цим до сукупного оподатковуваного доходу, отриманого громадянами в період, за який здійснюється оподаткування, не включається вартість благодійної, у тому числі гуманітарної допомоги, яка надходить у вигляді коштів або майна (безоплатно виконаної роботи, наданої послуги) на користь осіб за встановленими цим підпунктом умовами від благодійних організацій, визначених цим же підпунктом.

Зокрема, до сукупного оподатковуваного доходу громадян - набувачів благодійної допомоги в період, за який здійснюється оподаткування, не включається цільова благодійна допомога, що надається благодійними організаціями набувачам благодійної допомоги для відшкодування витрат на оплату вартості лікування осіб, у тому числі на придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань (у розмірах, що не покриваються виплатами сум страхового відшкодування з фондів обов'язкового медичного страхування), крім косметичного лікування або протезування, водолікування та геліотерапії, не пов'язаних з хронічними захворюваннями; лікування зубів та їх протезування з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики; штучних запліднень, абортів (за винятком абортів, які проводяться за медичними показаннями), операцій із переміни статі, лікування венеричних захворювань (за винятком лікування синдрому набутого імунодефіциту), лікування від тютюнової чи алкогольної залежності. До запровадження системи обов'язкового медичного страхування норми цього абзацу поширюються на загальну суму (вартість) благодійної допомоги, отриманої її набувачем на такі цілі (з урахуванням зазначених обмежень).

Під терміном "відшкодування витрат" слід розуміти здійснення благодійною організацією оплати вартості послуг (наприклад, з лікування) на користь осіб, що безпосередньо надають послуги (наприклад, медичному закладу) набувачам благодійної допомоги. Так, відшкодування витрат може здійснюватися як за рахунок коштів (майна) такої благодійної організації, так і за рахунок коштів (майна), які надійшли до такої благодійної організації на користь окремого набувача благодійної допомоги.

Під терміном "благодійна організація" слід розуміти організацію, яка відповідає таким вимогам:

- є неприбутковою організацією, створеною для здійснення благодійної діяльності відповідно до Закону України "Про благодійництво та благодійні організації", і зареєстрованою у відповідному податковому органі як благодійна організація, яка має в установчих документах обов'язок з періодичного, але не рідше одного разу на рік, оприлюднення повних звітів про джерела залучення коштів (майна) для здійснення благодійної діяльності та про напрями їх використання, а також про надання таких звітів будь-якому благодійнику такої благодійної організації, за запитом останнього;

- є релігійною організацією або професійною спілкою, створеними згідно із законом та зареєстрованими у відповідному податковому органі.

Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" зі змінами та доповненнями (підпункт "і" пункту 1 статті 5), до сукупного оподатковуваного доходу громадян в періоді, за який здійснюється оподаткування, не включається лише цільова благодійна допомога, яка надається благодійними організаціями на відшкодування витрат на освіту (навчання) або перенавчання в закладах освіти набувача благодійної допомоги, зареєстрованого як безробітний, а також будь-якої іншої особи внаслідок проведення публічно оголошеного конкурсу, у тому числі такого, як призначення стипендій, що виплачуються через такі заклади освіти.

Згідно зі статтею 2 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" (зі змінами та доповненнями) об'єктом оподаткування у громадян, які мають постійне місце проживання в Україні, є сукупний оподатковуваний дохід за календарний рік (що складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів), отриманий з різних джерел як на території України, так і за її межами. При визначенні сукупного оподатковуваного доходу враховуються доходи, отримані як у натуральній формі, так і в грошовій (національній або іноземній валюті).

Особливості оподаткування доходів, отриманих громадянами, викладено у відповідних розділах цього Декрету.

Статтею 5 Декрету та п. 5 Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом ГДПІ України від 21.04.93 р. N 12 та зареєстрованої в Мін'юсті України 09.06.93 р. за N 64, визначено перелік сум виплат та інших доходів, що не включаються до сукупного оподатковуваного доходу громадян.

Підпунктом "ж" п. 1 ст. 5 Декрету встановлено, що до сукупного оподатковуваного доходу, отриманого громадянами в період, за який здійснюється оподаткування, не включаються суми, отримані внаслідок успадкування і дарування, за винятком сум авторської винагороди, одержуваних неодноразово спадкоємцями (правонаступниками) авторів творів науки, літератури і мистецтва, а також відкриттів, винаходів та промислових зразків.

Зазначені грошові суми не включаються до сукупного оподатковуваного доходу громадян у разі підтвердження ними успадкованої чи подарованої суми відповідними документами, у т. ч. нотаріально оформленими (свідоцтво про право на спадщину, нотаріально посвідчений договір дарування тощо).

Якщо громадянин не може документально підтвердити факт дарування йому суми коштів в іноземній валюті, що надійшла, отримані суми слід розглядати як дохід цього громадянина, який підлягає обкладенню прибутковим податком з громадян на загальних підставах.

Сплата податку з доходів, отриманих в іноземній валюті, провадиться в національній валюті. Доходи, отримані в іноземній валюті, перераховуються в національну валюту за курсом, що встановлюється Нацбанком України на дату отримання доходу.

Доходи, отримані громадянином за кордоном або з іноземних держав, відображаються у п. 1.4 розділу I декларації.

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" (зі змінами та доповненнями), об'єктом оподаткування у громадян, які мають постійне місце проживання в Україні (проживають в Україні більше 183 днів у календарному році), є сукупний оподатковуваний дохід за календарний рік, що складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів, отриманий з різних джерел як на території України, так і за її межами, незалежно від того, за рахунок яких коштів формується таке джерело, крім сум виплат та інших доходів, наведених у ст. 5 Декрету.

Підпунктом "ж" п. 1 ст. 5 зазначеного Декрету встановлено, що до сукупного оподатковуваного доходу, отриманого громадянами в період, за який здійснюється оподаткування, не включаються суми, одержувані внаслідок успадкування і дарування, за винятком сум авторської винагороди, одержуваних неодноразово спадкоємцями (правонаступниками) авторів творів науки, літератури і мистецтва, а також відкриттів, винаходів та промислових зразків.

Зазначені грошові суми не включаються до сукупного оподатковуваного доходу громадян у разі підтвердження ними успадкованої чи подарованої суми відповідними документами, у тому числі нотаріально оформленими (свідоцтво про право на спадщину, нотаріально посвідчений договір дарування тощо).

Якщо громадянин не може документально підтвердити факт дарування йому суми коштів, у тому числі в іноземній валюті, що надійшла на його депозитний, поточний валютний рахунок, отримані суми слід розглядати як дохід цього громадянина, який підлягає обкладенню прибутковим податком з громадян на загальних підставах.

Не є об'єктом оподаткування отримані раніше та оподатковані доходи (крім доходів від спільної діяльності), які розподіляють між собою громадяни в межах їх сімейних, шлюбних правовідносин (Кодекс про шлюб та сім'ю України), якщо є документальне підтвердження отримання й оподаткування таких доходів. Сплата податку з доходів, отриманих в іноземній валюті, провадиться в національній валюті. Доходи, отримані в іноземній валюті, перераховуються в національну валюту за курсом, що встановлюється Нацбанком України на дату отримання доходу.

Порядок перерахування до бюджету прибуткового податку з громадян викладено у статті 10 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" (з відповідними змінами та доповненнями), згідно з яким підприємства, установи, організації всіх форм власності, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності після закінчення кожного місяця, але не пізніше строку отримання в установах банків коштів на виплати належних громадянам сум, зобов'язані перерахувати до бюджету суми нарахованого й утриманого податку за минулий місяць.

Згідно зі статтею 24 Закону України від 24.03.95 р. N 108/95-ВР "Про оплату праці", виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати чи інших доходів може здійснюватися через установи банків, зокрема, за пластиковими картками, а також поштовими переказами на зазначений ними рахунок (адресу).