Державна податкова адміністрація України направляє для використання в роботі роз'яснення щодо деяких питань оподаткування платників податків, які проводять науково-дослідні і реставраційні роботи у сфері культурної спадщини.

Пунктом 7.13.4 пункту 7.13 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції від 22.05.97 р. N 283/97-ВР визначено, що оподатковується у розмірі 50 відсотків від діючої ставки прибуток платників від проведення науково-дослідних і реставраційних робіт у сфері охорони культурної спадщини.

Об'єкт культурної спадщини (пам'ятка), по відношенню до якої проводяться реставраційні роботи, повинен бути включений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, що ведеться центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини (п.4 ст.5 Закону України від 08.06.2000 р. N 1805-III "Про охорону культурної спадщини", (далі - Закон)).

Крім того, проектні документи на виконання робіт, зокрема з реставрації пам'яток, повинні відповідати затвердженим державним нормам та правилам, що розробляються центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини (п.13 ст.5 Закону).

При цьому для проведення робіт на пам'ятках національного значення, їх територіях та в зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць необхідно мати дозвіл на проведення таких робіт (ст. 26 Закону).

Ураховуючи, що пам'ятка, крім пам'ятки археології, може перебувати у державній, комунальній або приватній власності (ст.17 Закону) та те, що власник пам'ятки або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління нею, забезпечує, зокрема, реставрацію пам'ятки за власні кошти, якщо інше не передбачене договором або законом (ст.39 Закону), то фінансування реставраційних робіт може бути як за рахунок бюджетних коштів, так і за рахунок коштів власників пам'яток, а також за рахунок благодійних внесків і пожертвувань та інших джерел, не заборонених чинним законодавством (ст.38 Закону).