Державна податкова адміністрація України розглянула лист Української державної інноваційної компанії від 30.01.2003 р. N 11-174 щодо окремих питань оподаткування операцій фінансового лізингу, який надійшов разом із листом Комітету Верховної Ради України з питань фінансів та банківської діяльності від 06.02.2003 р. N 06-10/82, і повідомляє.

1. Відповідно до пп. 7.9.6 п. 7.9 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) передання майна у фінансовий лізинг (оренду) для цілей оподаткування прирівнюється до його продажу в момент такої передачі. При цьому лізингодавець (орендодавець) збільшує валові доходи, а лізингоотримувач (орендар) збільшує відповідну групу основних фондів на вартість об'єкта фінансового лізингу (без урахування процентів або комісій, нарахованих або таких, що будуть нараховані на вартість об'єкта фінансового лізингу, відповідно до договору) за наслідками податкового періоду, в якому відбувається така передача.

У разі коли у майбутніх податкових періодах лізингоотримувач (орендар) повертає об'єкт фінансового лізингу лізингодавцю (орендодавцю) без придбання такого об'єкта у власність, таке передання прирівнюється для цілей оподаткування до зворотного продажу лізингоотримувачем (орендарем) такого об'єкта за звичайною ціною, діючою на момент такого зворотного продажу, але не менше первісної вартості такого основного фонду, зменшеної на суму нарахованої амортизації, згідно з нормами статті 8 цього Закону.