Державна податкова адміністрація України надсилає роз'яснення щодо застосування діючої шкали ставок оподаткування доходів громадян.

У зв'язку з численними запитами, у яких порушені питання правомірності застосування діючої шкали ставок справляння прибуткового податку з громадян, затвердженої відповідним Указом Президента України, Державна податкова адміністрація України повідомляє.

Питання оптимальності шкали ставок оподаткування та розміру неоподатковуваного мінімуму доходів завжди були актуальними, однак лишалися поза увагою народних депутатів України впродовж довгого часу, оскільки їх розв'язання тісно переплітається з інтересами кожної особи, пов'язане як з необхідністю формування бюджету, так і з необхідністю реформування оплати праці в Україні.

Публікації у деяких виданнях засобів масової інформації статей щодо правомірності застосування для цілей оподаткування доходів фізичних осіб прогресивної шкали ставок прибуткового податку з громадян, наведеної у статті 7 (пункт 1) Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", чи прогресивної шкали, встановленої Указом Президента України від 13.09.94 N 519/94 "Про збільшення неоподатковуваного мінімуму та ставки прогресивного оподаткування доходів громадян" (в редакції Указу Президента України від 21.11.95 N 1082/95), викликали численні звернення до органів державної податкової служби, а також звернення із позовними заявами до судових установ.

Які ж соціально-політичні наслідки можливі внаслідок застосування шкали ставок, що наведена у п.1 ст.7 Декрету?

У 2000 році до бюджету надійшло 6,4 млрд. грн. прибуткового податку з громадян, що становить 20 відсотків бюджету. За 9 місяців 2001 року до бюджету вже надійшло 6,2 млрд. грн. прибуткового податку, а це - 23,8 відсотка надходжень за цей період. У місцевих бюджетах питома вага надходжень прибуткового податку з доходів громадян ще вагоміша: від 50 до 70 відсотків. Цей податок надходить рівномірно, постійно і, власне, складає основу витратної частини місцевих бюджетів. Отже, фактично за рахунок цього податку утримуються заклади охорони здоров'я і освіти, виплачується заробітна плата медикам, вчителям, комунальникам.

Пропозиції про негайне повернення нібито надмірно сплаченої суми насправді означатимуть раптове погіршення матеріального стану для мільйонів громадян, які працюють у бюджетній сфері, і погіршення стану соціального обслуговування практично для всього населення. Перш за все це призведе до кризової ситуації із виплатою заробітної плати працівникам бюджетної сфери за рахунок ненадходження значних сум податку до бюджету. Так, у разі прийняття пропозиції народного депутата України Ржавського О.М. з бюджету слід буде повернути понад 11,6 млрд. грн. прибуткового податку з громадян (за період дії Указу, тобто з IV кварталу 1995 р. до цього часу).

Вважаємо за необхідне наголосити, що обчислення прибуткового податку з доходів громадян, зокрема одержаних за місцем основної роботи, регулюється Декретом Кабінету Міністрів України від 26.12.92 N 13-92 (із змінами та доповненнями) (далі - Декрет) та інструкцією про прибутковий податок з громадян, яка розроблена на підставі статті 23 Декрету і затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.93 N 12, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.06.93 за N 64 (із змінами та доповненнями).

Інструкція визначає механізм застосування положень Декрету в умовах змін у законодавчому полі України, зокрема пунктом 7.1 інструкції визначається порядок застосування прогресивної шкали ставок прибуткового податку, наведених у пункті 1 статті 7 Декрету, залежно від змін розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, який встановлюється іншими, ніж Декрет, нормативно-правовими актами Президента, Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України з урахуванням того, що згідно з пунктом 1 статті 6 Декрету в прогресивну шкалу ставок оподаткування (пункт 1 статті 7 Декрету) введено неоподатковуваний мінімум (далі - НМ), а не мінімальну заробітну плату.

Вперше до прогресивної шкали ставок оподаткування розмір неоподатковуваного мінімуму (4600 крб.), який на той час дорівнював розміру мінімальної заробітної плати (далі - МЗП), було введено Декретом Кабінету Міністрів України від 29.12.92 р. N 19-92 "Про підвищення мінімальних розмірів заробітної плати і пенсій".

Далі, в період 01.06.93 - 31.08.93, постановою Кабінету Міністрів України від 10.06.93 N 433, за дорученням Верховної Ради України, був встановлений розмір НМ 13800 крб., а також змінена структура ставок (10, 20, 30, 40, 50, 60%) і в таблиці прогресивної шкали ставок оподаткування слова "мінімальна заробітна плата" замінені словами "неоподатковуваний мінімум", згідно з вимогами пункту 1 статті 6 Декрету, тоді як розмір МЗП у цей період відповідно до Постанови Верховної Ради України від 01.06.93 N 3243-XII становив 6900 крб.