Відповідно до підпункту "п" п. 6 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року "Про державне мито" державне мито сплачується за реєстрацію інформації про емісію цінних паперів, якщо вони плануються для реалізації, за ставкою 0,1 відсотка номінальної вартості їх емісії і 5 крб. з кожної тисячі карбованців суми, зазначеної в угоді для реалізації. Згідно зі ст. 6 вказаного Декрету державне мито сплачується за місцем розгляду та оформлення документів, за операції з цінними паперами - "при укладанні угоди".

Оскільки цінні папери реалізують не лише центральні банки чи товариства, а їх філії, відділення, торговці, то місцем укладання угоди (факт зміни власника цінних паперів) є саме ці філії, відділення тощо. Враховуючи вищенаведене та користуючись ст. 11 Закону Української РСР від 7 грудня 1990 року "Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве і регіональне самоврядування" (зі змінами і доповненнями) за реалізацію цінних паперів, державне мито сплачується (емітентом чи його філією, відділенням, торговцем) до місцевих бюджетів за місцем їх реалізації.