Головна державна податкова інспекція України розглянула лист фірми "ПСП" та повідомляє.

1. Відповідно до статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" і з метою забезпечення єдиних засад формування собівартості будівельно-монтажних робіт, що виконуються будівельними організаціями, а також підприємствами, які здійснюють будівельно-монтажні роботи господарським способом, незалежно від форм власності й підпорядкування, постановою Кабінету Міністрів України від 9 лютого 1996 року N 186 затверджено Типове положення з планування, обліку і калькулювання собівартості будівельно-монтажних робіт.

Пунктом 2 Загальної частини Типового положення визначено, що собівартість будівельно-монтажних робіт - це витрати будівельної організації, безпосередньо пов'язані з виконанням на свій ризик і власними силами будівельно-монтажних робіт за замовленням підприємств, установ, організацій та громадян.

За характером участі в процесі виробництва та способами включення у собівартість будівельно-монтажних робіт витрати поділяються на:

прямі, які безпосередньо пов'язані з виконанням будівельно-монтажних робіт по відповідних об'єктах обліку за прямою ознакою;

непрямі (накладні), які пов'язані з організацією та управлінням виконання будівельно-монтажних робіт і відносяться до діяльності в цілому будівельної організації або структурного підрозділу. Зазначені витрати включаються у собівартість об'єктів обліку за спеціальними способами.

До витрат, які не враховані в нормах накладних витрат, але належать до накладних витрат, відносяться, зокрема, витрати, що враховуються договірною ціною (відповідно до пункту 3 додатку до Типового положення з планування, обліку і калькулюванню собівартості будівельно-монтажних робіт).

Для підприємства, що виконує будівельно-монтажні роботи "під ключ", тобто є замовником і підрядчиком одночасно, договірною ціною виступає ціна реалізації.