1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Лист


ГОЛОВНА ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА ІНСПЕКЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
N 10-110/07-119 від 11.09.95
м.Київ
Заступнику Голови Комісії з питань
економічної політики та управління
народним господарством
Верховної Ради України
О.В.Кужель
Головна державна податкова інспекція України розглянула Ваш лист щодо надання відповіді на перелік запитань, пов'язаних із прийняттям Верховною Радою України Правил по застосуванню Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", і повідомляє.
Запитання 1. Чи зменшується з метою оподаткування прибуток підприємства на суму витрат на утримання об'єктів соціально-культурного призначення при пайовій участі утримання цих об'єктів, що перебувають на балансі інших підприємств?
Відповідь. Витрати на утримання об'єктів соціально-культурного призначення не пов'язані з витратами виробництва (обігу), тому джерелом їх покриття є спеціальні кошти (плата за послуги), а у разі їх недостатності - прибуток, що залишається у розпорядженні підприємств.
Закон України від 21.02.92 р. N 2146-XII"Про оподаткування доходів підприємств і організацій" передбачав зменшення оподатковуваного доходу на суму вказаних витрат як по об'єктах соціально-культурного призначення, що перебувають на балансі підприємств, так і тих, що перебувають на балансі інших підприємств у порядку пайової участі.
З 1 січня 1995 року діє Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" (підпункт 3.1.2 пункту 3.1 статті 3), який передбачає зменшення для цілей оподаткування балансового прибутку на суму витрат на утримання об'єктів соціально-культурного призначення, що перебувають лише на балансі підприємств.
Запитання 2. За якою методикою здійснюється переоцінка товарно-матеріальних цінностей у разі її проведення підприємствами самостійно, виходячи із щомісячного офіційного індексу інфляції?
Відповідь. Підприємства державної форми власності здійснюють в обов'язковому порядку переоцінку товарно-матеріальних цінностей, згідно із Порядком проведення дооцінки залишків товарно-матеріальних цінностей від 31.05.93 р. N 07-104.
Що стосується переоцінки товарно-матеріальних цінностей підприємствами недержавної форми власності, то до затвердження Кабінетом Міністрів України методики вони можуть застосовувати діючий порядок переоцінки для державних підприємств.
Проведення переоцінки залишків товарно-матеріальних цінностей підприємствами недержавної форми власності з спрямуванням суми дооцінки на поповнення обігових коштів, виходячи із щомісячного індексу інфляції, без врахування розробленої Кабінетом Міністрів України методики буде вважатися заниженням прибутку.
Запитання 3. Яким законодавчим актом користуватись підприємствам при нарахуванні внесків на обов'язкове соціальне страхування і обов'язкове пенсійне страхування - Законом України "Про Державний бюджет України на 1995 рік" (стаття 16) або Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" (стаття 9 пункт 9.3)?
Відповідь. Підприємства при нарахуванні названих внесків повинні користуватися названими законодавчими актами, оскільки перший визначає розмір цих відрахувань, а другий визначає об'єкт обрахування, тобто фонд оплати праці. Одночасно повідомляємо, що існують протиріччя у законодавстві щодо відрахувань до державного Фонду сприяння зайнятості населення . Зокрема, статтею 21 Закону України "Про Державний бюджет України на 1995 рік" передбачено вважати об'єктом відрахувань фонд споживання, тоді як у Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств" - фонд оплати праці. Враховуючи те, що названі протиріччя між вказаними законами до цього часу не врегульовані, підприємства повинні керуватись Законом України "Про Державний бюджет України на 1995 рік", який прийнято Верховною Радою України пізніше.
Запитання 4. В яких розмірах відноситься на собівартість орендна плата за надані в оперативну оренду приміщення нежитлового призначення?
Відповідь. У підпункті 9.4.3 пункту 9.4 статті 9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено порядок нарахування орендарем та використання амортизаційних відрахувань на надані в оперативну оренду основні фонди, що належать до державної форми власності, до якої належить і комунальна власність, яка одночасно з винагородою за користування фондами складає суму орендної плати з відображенням її у складі собівартості продукції (робіт, послуг). Враховуючи, що на місцевому рівні державні органи виконавчої влади самостійно встановлюють ставки орендної плати по приміщеннях нежитлового призначення, які належать до комунальної власності, то при укладанні угод сторонами ця норма повинна бути обов'язковою. У разі недотримання норм орендної плати такі угоди повинні бути розірвані державними виконавчими органами за встановленим порядком.
Запитання 5. Який порядок нарахування амортизації на нематеріальні активи?
Відповідь. Пункт 24 "д" Правил застосування Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначає лише те, що витрати, пов'язані із зносом нематеріальних активів, відносяться на собівартість продукції (робіт, послуг), а також дає тлумачення нематеріальних активів і гудвілу як термінам, передбаченим пунктами 1.6, 1.7 статті 1 Закону. Що стосується порядку нарахування амортизаційних відрахувань, видів нематеріальних активів, на які нараховується або не нараховується знос, то ці питання не є нормою Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Правил застосування цього Закону.
Запитання 6. Чи правомірні дії підприємств, які відносять на собівартість продукції (робіт, послуг) проценти за товарний кредит?
Відповідь. Термін "товарний кредит" визначено підпунктом 1.14.1 пункту 1.14 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Враховуючи те, що Постановою Верховної Ради України від 06.04.95 р. N 127/95-ВР "Про внесення змін до Постанови Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" з метою оподаткування балансовий прибуток підприємств по операціях з товарним і комерційним кредитами не підлягає збільшенню, тому платники податку не мають підстав відносити на собівартість продукції (робіт, послуг) проценти за товарний і комерційний кредити.
Що стосується господарчих операцій підприємств, які передбачали реалізацію продукції іншому суб'єкту на умовах відстрочення платежу, передбаченими іншими законодавчими актами (з оформленням векселем), то, як правило, такі операції оформлялись простим векселем і не передбачали сплату процентів.
Запитання 7. Чи відносяться на собівартість продукції (робіт, послуг) проценти по простроченим платежам?
Відповідь. Підпунктом 9.5.5 пункту 9.5 статті 9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено відносити на собівартість витрати по сплаті процентів за фінансовими кредитами незалежно від терміну кредитування. Враховуючи те, що одержувачі кредитів сплачують проценти банку за простроченими кредитами за підвищеними ставками, які є однією з видів фінансових санкцій, то такі витрати не передбачено включати до собівартості продукції (робіт, послуг) або на втрати і витрати, що відносяться на збитки згідно із статтею 9 вищеназваного Закону, тобто джерелом їх покриття є власні кошти підприємства. У разі, якщо угодами сторін погашення наданих кредитів банками пролонговані без сплати підвищених процентів, то у таких випадках вони відносяться на собівартість продукції (робіт, послуг).
Запитання 8. Чи відносяться на собівартість продукції (робіт, послуг) витрати, пов'язані з передплатою на газети і журнали (включаючи місцеві) та оплатою інформаційних послуг, а також витрати по придбанню бланків звітності?
Відповідь. Підпунктом 9.1.6 пункту 9.1 статті 9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено перелік витрат, що відносяться на собівартість продукції (робіт, послуг), пов'язаних з управлінням виробництвом, яким не передбачено витрати на передплату газет та журналів, тому джерелом погашення таких витрат є прибуток, що залишається у розпорядженні підприємств, або кошти спеціальних фондів. Також не відносяться на собівартість витрати, пов'язані з оплатою послуг по одержанню різного роду інформації (по бухгалтерському обліку, податковому та правовому законодавству тощо), якщо штатним розписом підприємства передбачені відповідні служби. Що стосується витрат на виготовлення або придбання бланків обліку, звітності, то вони є елементом матеріально-технічного забезпечення апарату управління підприємства і включаються до собівартості продукції (робіт, послуг).

................
Перейти до повного тексту