Особливості оподаткування доходів приватних нотаріусів викладені у розділі IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" як "інших доходів громадян, не передбачених як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету".

Зокрема, з доходів, зазначених у цьому розділі Декрету, податок обчислюється податковими органами на підставі декларацій, поданих громадянами про очікуваний (оціночний) у поточному році доход або про фактично одержані у звітному календарному році доходи, та інших відомостей про доходи громадян, визначених у цьому розділі Декрету. Оскільки обчислення податку провадиться податковими органами за місцем постійного проживання платника з фактичного річного доходу, то приватні нотаріуси зобов'язані подати до податкового органу за місцем проживання декларації до 1 лютого наступного за звітним року.

При цьому оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву. Норми витрат наведені у додатку N 6 до інструкції Головної державної податкової інспекції України "Про прибутковий податок з громадян", що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 9 червня 1993 року за N 64.

Для визначення оподатковуваного доходу від вчинення нотаріальних дій застосовуються або документально підтверджені витрати, безпосередньо пов'язані з одержанням доходу, або норми витрат у розмірі 25 відсотків до валового доходу.

Облік доходів, одержаних за вчинення нотаріальних дій, ведеться у "Реєстрі для реєстрації нотаріальних дій" за ф.N 1.