1.1. Категорії громадян, які зобов'язані подати Декларацію про сукупний річний дохід.

Декларацію про сукупний річний дохід (форма N 1) складають громадяни, які мають постійне місце проживання в Україні (проживають більше 183 днів протягом календарного року). Іноземні громадяни, які постійно проживають в Україні, подають Декларацію за формою N 9 щоквартально.

Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" та інструкцією Головної державної податкової інспекції України "Про прибутковий податок з громадян", що зареєстрована Міністерством юстиції України 9 червня 1993 року за N 64 (надалі - Інструкція від 09.06.93 р. N 64), Декларація про сукупний річний дохід подається громадянами, які протягом звітного року, крім доходів за місцем основної роботи, одержували доходи не за місцем основної роботи, а також громадяни, які не мали основного місця роботи протягом звітного року і одержували в цей час будь-які доходи в грошовій або натуральній формі (включаючи види доходів, звільнених від оподаткування).

Доходами, одержаними за місцем основної роботи, вважаються доходи, одержані від підприємств, установ і організацій усіх форм власності, від фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, з якими громадянин має трудові відносини, за умови обов'язкового ведення в цьому місці трудової книжки і проведення відрахувань до Фонду соціального страхування. З метою оподаткування до доходів, одержаних за місцем основної роботи, також прирівнюються доходи, одержані за місцем служби, навчання незалежно від того, провадяться чи ні із зазначених доходів відрахування до Фонду соціального страхування.

Громадяни, які протягом звітного року мали доходи лише за місцем основної роботи (служби, навчання) і за цей період не одержували інших доходів з будь-яких інших можливих джерел надходження, Декларацію про одержані протягом року доходи не подають.

Розмір сукупного доходу, що підлягає оподаткуванню, визначається вирахуванням із суми загального (валового) сукупного річного доходу, одержаного з усіх джерел надходження, сум, які не підлягають оподаткуванню:

- сум, кратних 5, 10 і 15 розмірам неоподатковуваного мінімуму, відповідно 85 грн., 170 грн., 255 грн., на вирахування яких за кожний календарний місяць року мають право категорії громадян, перелічені в пунктах 3 і 4 статті 6 Декрету;

- сум додаткових вирахувань у розмірі неоподатковуваного мінімуму, це 17 грн. на кожну дитину віком до 16 років за кожний місяць року, в якому громадянин мав право на одержання цієї пільги;

- витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням підприємницької та іншої діяльності, а також із одержанням авторських винагород (перелік і норми витрат наведено в додатках 5, 6 і 7 до Інструкції від 09.06.93 р. N 64). Щодо норм витрат, то вони застосовуються лише за письмовою заявою громадян як при щоквартальних перерахунках прибуткового податку, так і за річними перерахунками.

Проведені витрати мають бути підтверджені документально, суми таких витрат повинні бути зазначені у Книгах обліку. Особливих вимог до характеристики документів, які підтверджують витрати, немає (це може бути митна декларація, товарний (касовий) чек, накладна, приходний ордер, акт закупівлі, платіжне доручення та інший документ, який прийнято і діє на час виконання робіт, надання послуг і свідчить про проведені витрати), Якщо до Декларації додаються оригінали документів про витрати, то на вимогу платника податку вони повинні бути йому повернені. На документах, які повертаються, робиться запис, що ці документи враховані для оподаткування сукупного доходу за звітний період (рік);

- інші суми, які згідно з чинним законодавством України не підлягають оподаткуванню.

1.2. Форма Декларації про сукупний річний дохід.

Форма Декларації про сукупний річний дохід наведена у додатку N 1 Інструкції Головної державної податкової інспекції від 09.06.93 р. N 64. Декларація складається з 4 розділів, які містять у собі такі відомості:

розділ 1 Декларації містить відомості про всі види доходів, одержаних протягом звітного календарного року, про суми витрат, безпосередньо пов'язаних з їх одержанням, а також суми утриманого прибуткового податку за місцем одержання доходу або сплаченого авансом за розрахунками податкових адміністрацій. Відомості про одержані доходи записуються до відповідної таблиці цього розділу Декларації залежно від виду доходу і місця його одержання;

розділ 2 Декларації містить відомості про суми додаткових зменшень (пільг), на виключення яких з сукупного оподатковуваного доходу має право особа, що подає Декларацію. Право на проведення певних зменшень сукупного оподатковуваного доходу (право на пільгу) повинно бути підтверджено відповідними документами;

у розділі 3 Декларації зазначаються відомості про фактичний річний сукупний дохід, що підлягає оподаткуванню (з якого провадиться обчислення прибуткового податку), а також повідомляється про суму доходу, яку передбачає одержати платник податку в наступному році (оціночний дохід). Про суми оціночного доходу на наступний рік зазначають громадяни, що є суб'єктами підприємницької діяльності, які мають інші самостійні джерела доходів, а також які на час подання Декларації не мають місця основної роботи (служби, навчання);

у розділі 4 Декларації зазначаються відомості про власність та земельні ділянки, які є об'єктами оподаткування іншими податками (податок з власників транспортних засобів, податок на землю).

1.3. Облік платником податку доходів, які він одержує протягом календарного року.

Стаття 19 Декрету "Про прибутковий податок з громадян" зобов'язує їх вести облік доходів, одержаних протягом року, і витрат, безпосередньо пов'язаних з їх одержанням.

Інструкцією від 09.06.93 р. N 64 затверджено Книгу обліку доходів, у якій зазначаються одержані не за місцем основної роботи доходи (форма N 4), та Книгу обліку доходів і витрат, яку повинні вести громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності (форма N 10). Сторінки Книги ф. N 10 мають бути пронумеровані, прошнуровані, затверджені печаткою податкової адміністрації, підписом начальника або заступника начальника податкової адміністрації.

Громадяни, які одержують доходи лише за місцем основної роботи, Книг обліку доходів і витрат не ведуть.

Для правильного заповнення пункту 1.2 розділу 1 Декларації громадянам, які одержують доходи не за місцем основної роботи, слід протягом року самостійно вести облік за формою і 4. Книга обліку доходів (ф. N 4) має такі реквізити:

Примітка: Записи провадяться систематично в день одержання доходів; підсумкові записи - щомісяця та наростаючим підсумком з початку року.

За формою N 4 облік доходів і сплаченого (утриманого) за місцем їх одержання податку, а також сум витрат, безпосередньо пов'язаних із створенням того чи іншого конкретного твору, також ведуть громадяни, які одержують авторські винагороди не за місцем основної роботи.

Витрати, пов'язані з одержанням авторської винагороди не за місцем основної роботи, зазначаються в підсумку відповідного місяця, в якому одержано дохід. Розрахунок цих витрат (калькуляція) має складатися на кожний окремий твір.

Книга обліку доходів і витрат (форма N 10) має такі реквізити:

Примітка: За необхідності, з урахуванням специфіки окремих видів діяльності, до Книги обліку доходів і витрат (ф. N 10), за погодженням з податковою адміністрацією, можуть бути внесені зміни і доповнення.

У графах 2 та 4 цієї Книги кількісні показники наводяться у відповідних натуральних одиницях виміру (г, кг, т, м, куб.м, кв.м, пари, шт., л та ін.).

У графі 3 зазначаються витрати в гривнях. Розрахунок цих витрат (калькуляція) має складатися на кожну продукцію (послугу) окремо, а також (обов'язково!) у разі зміни складових витрат на виробництво продукції (виконання робіт, надання послуг).

У графі 5 зазначається ціна (в гривнях) одиниці продукції (послуги), за якою вона продається (надається) в день реалізації. У графах 6 і 7 сума виручки і чистий дохід зазначаються в гривнях.

Громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю в соціально-культурній сфері, зобов'язані додатково зазначати в Книзі прізвище та адресу проживання особи (клієнта, пацієнта, учня), якій надаються послуги.

Стан ведення Книги обліку доходів і витрат за формою N 10, яку зобов'язані систематично вести громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, перевіряється працівниками податкових адміністрацій у разі проведення перевірок повноти і правильності зазначених у Деклараціях відомостей про доходи і витрати, а також при проведенні обстежень підприємницької діяльності громадян,

Громадяни, які одержують доходи в іноземній валюті (в інших державах або з інших держав), повинні зазначити країну, в якій (або звідки) одержано дохід в іноземній валюті, дату його одержання і суму у валюті і гривнях за курсом Національного банку України на дату одержання такого доходу.

У пунктах 1.1, 1.2 (графа 3), 1.3 (графа 2), 1.4 (графи 3 та 4) розділу 1 Декларації обов'язково зазначається сума нарахованого доходу, а не виплаченого (одержаного на руки).

Для правильного заповнення Декларації потрібно за місцем основної роботи одержати довідку форми N З (додаток N 2 до цього листа), яку бухгалтерія підприємства зобов'язана видати до 15 лютого наступного за звітним року. Слід мати на увазі, що відносно платників, які протягом року змінили місце основної роботи, бухгалтерія за новим місцем роботи у довідці форми N 3 зазначає сукупний дохід, одержаний з початку року, включаючи доходи, одержані за місцем попередньої (попередніх) роботи.