1.1. Категорії громадян, які зобов'язані подати Декларацію про сукупний річний доход.

Декларацію про сукупний річний доход (форма N 1) складають громадяни, які мають постійне місце проживання в Україні (проживають більше 183 днів протягом календарного року). Іноземні громадяни, які постійно проживають в Україні, подають декларацію за формою N 9 щоквартально.

Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" та Інструкцією Головної державної податкової інспекції України "Про прибутковий податок з громадян", що зареєстрована Міністерством юстиції України 9 червня 1993 р. N 64 (надалі Інструкція від 09.06.93 N 64), Декларація про сукупний річний доход подається громадянами, які протягом звітного року одержували доходи не за місцем основної роботи, а також громадяни, які не мали основного місця роботи протягом звітного року і одержували в цей час будь-які доходи в грошовій або натуральній формі (включаючи види доходів, звільнених від оподаткування прибутковим податком).

Доходами, одержаними за місцем основної роботи, вважаються доходи, одержані від підприємств, установ і організацій усіх форм власності, від фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, з якими громадянин має трудові відносини, за умови обов'язкового ведення в цьому місці трудової книжки і проведення відрахувань до фонду соціального страхування. З метою оподаткування прибутковим податком до доходів, одержаних за місцем основної роботи, також прирівнюються доходи, одержані за місцем служби, навчання незалежно від того, провадяться чи ні із зазначених доходів відрахування до фонду соціального страхування.

Громадяни, які протягом звітного року мали доходи лише за місцем основної роботи (служби, навчання) і за цей період не одержували інших доходів з будь-яких інших можливих джерел надходження, Декларацію про одержані протягом року доходи не подають.

Розмір сукупного доходу, що підлягає оподаткуванню, визначається вирахуванням із суми загального (валового) сукупного річного доходу, одержаного з усіх джерел надходження, сум, які не підлягають оподаткуванню:

- сум, перелічених у статті 5 Декрету N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян";

- сум, кратних 5, 10 та 15 неоподатковуваним мінімумам (щодо доходів, одержуваних до 1 жовтня 1994 року це відповідно 600000, 1200000 та 1800000 крб.), і сум, кратних 5, 10 та 15 неоподатковуваним мінімумам (щодо доходів, одержаних з 1 жовтня 1994 року, це відповідно 3900000, 7800000, 11700000 крб.), на вирахування яких мають право категорії громадян, перелічені в пунктах 3 і 4 статті 6 Декрету за кожний календарний місяць періоду;

- сум додаткових вирахувань у розмірі неоподатковуваного мінімуму (до 1 жовтня - 120000 крб., з 1 жовтня - 780000 крб.) на кожну дитину віком до 16 років за кожний місяць періоду, у якому громадянин мав право на одержання цієї пільги;

- витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням підприємницької та іншої діяльності, а також із одержанням авторських винагород (перелік і норми витрат наведено в додатках 5, 6 і 7 до Інструкції від 09.06.93 р. N 64. Щодо норм витрат, то вони застосовуються лише за письмовою заявою громадян як при щоквартальних перерахунках прибуткового податку (або перерахунках за певний період року)), так і за річними перерахунками.

Проведені витрати мають бути підтверджені документально, суми таких витрат повинні бути зазначені у Книгах обліку. Особливих вимог до характеристики документів, які підтверджують витрати, немає (це може бути митна декларація, товарний чек, накладна, приходний ордер, акт закупівлі, платіжне доручення та інший документ, який прийнято і діє на час виконання робіт, надання послуг і свідчить про проведені витрати). Якщо до Декларації додаються оригінали документів про витрати, то на вимогу платника вони повинні бути йому повернені. На документах, які повертаються, робиться запис, що ці документи враховані для оподаткування сукупного доходу за звітний рік;

- інші суми, які згідно з чинним законодавством України не підлягають оподаткуванню.

Примітка: Сума мінімального доходу за місяць, що не оподатковується прибутковим податком (до 1 жовтня 1994 р. - 120000 крб., після 1 жовтня - 780000 крб.), враховується безпосередньо при обчисленні прибуткового податку, оскільки неоподатковуваний мінімум включено до шкали ставок (пункт 1 статті 7 Декрету).

1.2. Форма Декларації про сукупний річний доход.

Форма Декларації про сукупний річний доход наведена у додатку N 1 Інструкції Головної державної податкової інспекції від 09.06.93 N 64. Декларація складається з 4 розділів, які містять у собі такі відомості:

розділ 1 Декларації містить відомості про всі види доходів, одержаних протягом звітного календарного року, про суми витрат, безпосередньо пов'язаних з їх одержанням, а також суми утриманого прибуткового податку за місцем одержання доходу або сплаченого авансом за розрахунками податкових інспекцій. Відомості про одержані доходи записуються до відповідної таблиці цього розділу Декларації залежно від виду доходу і місця його одержання;

розділ 2 Декларації містить відомості про суми додаткових зменшень (пільг), на виключення яких з сукупного оподатковуваного доходу має право особа, що подає Декларацію. Право на проведення певних зменшень сукупного оподатковуваного доходу (право на пільгу) повинно бути підтверджено відповідними документами;

у розділі 3 Декларації зазначаються відомості про фактичний річний сукупний доход, що підлягає оподаткуванню (з якого провадиться обчислення прибуткового податку), а також повідомляється про суму доходу, яку передбачає одержати платник податку в наступному році (оціночний доход). Про суми оціночного доходу на наступний рік зазначають громадяни, які є суб'єктами підприємницької діяльності, які мають інші самостійні джерела доходів, а також які на час подання декларації не мають місця основної роботи (служби, навчання);

у розділі 4 Декларації зазначаються відомості про власність та земельні ділянки, які є об'єктами оподаткування іншими податками (податок на нерухоме майно, податок з власників транспортних засобів, податок на землю).

1.3. Облік платником податку доходів, які він одержує протягом календарного року.

Стаття 19 Декрету N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" зобов'язує вести облік доходів, одержаних протягом року, і витрат, безпосередньо пов'язаних з їх одержанням.

Інструкцією від 09.06.93 N 64 затверджено Книгу обліку доходів, у якій зазначаються одержані не за місцем основної роботи доходи (форма N 4), та Книгу обліку доходів і витрат, яку повинні вести громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності (форма N 10). Сторінки Книги ф. N 10 мають бути пронумеровані, прошнуровані, затверджені підписом начальника або заступника начальника податкової інспекції та її печаткою.

Громадяни, які одержують доходи лише за місцем основної роботи, Книг обліку не ведуть.

Для правильного заповнення пункту 1.2 розділу I Декларації громадянам, які одержують доходи не за місцем основної роботи, слід протягом року самостійно вести облік за формою N 4 Книга обліку доходів (ф. N 4) має такі реквізити:

Примітка. Записи провадяться систематично в день одержання доходів; підсумкові записи - щомісяця та наростаючим підсумком з початку року.

За формою N 4 облік доходів і сплаченого (утриманого) за місцем їх одержання податку, а також сум витрат, безпосередньо пов'язаних із створенням того чи іншого конкретного твору, також ведуть громадяни, які одержують авторські винагороди не за місцем основної роботи.

Витрати, пов'язані з одержанням авторської винагороди не за місцем основної роботи, зазначаються в підсумку відповідного місця, в якому одержано доход. Розрахунок цих витрат (калькуляція) має складатися на кожний окремий твір.

Книга обліку доходів і витрат (форма N 10) має такі реквізити:

Примітка. За необхідності, з урахуванням специфіки окремих видів діяльності, до Книги обліку доходів і витрат (ф. N 10), за погодженням з податковою інспекцією, можуть бути внесені зміни і доповнення.

У графах 2 та 4 цієї Книги кількісні показники наводяться у відповідних натуральних одиницях виміру (г, кг, т, м, куб.м, кв.м, пари, шт., л та ін.).

У графі 3 зазначаються витрати в карбованцях. Розрахунок цих витрат (калькуляція) має складатися на кожну продукцію (послугу) окремо, а також (обов'язково!) у разі зміни складових витрат на виробництво продукції (виконання робіт, надання послуг).

У графі 5 зазначається ціна (в карбованцях) одиниці продукції (послуги), за якою вона продається (надається) в день реалізації. У графах 6 і 7 сума виручки і чистий доход зазначаються в карбованцях.

Громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю в соціально-культурній сфері, зобов'язані додатково зазначити в Книзі призвіще та адресу проживання особи (клієнта, пацієнта, учня), якому надаються послуги.

Стан ведення Книги обліку доходів і витрат за формою N 10, яку зобов'язані систематично вести громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, перевіряється працівниками податкових інспекцій у разі проведення перевірок повноти і правильності зазначених у Деклараціях відомостей про доходи і витрати, а також при проведенні обстежень підприємницької діяльності громадян.

Громадяни, які одержують доходи в іноземній валюті (в Україні, в інших державах або з інших держав), повинні зазначити країну, в якій (або звідки) одержано доход в іноземній валюті, дату його одержання і суму у валюті і українських карбованцях за курсом Національного банку України на дату одержання такого доходу.

У пунктах 1.1, 1.2 (графа 3), 1.3 (графа 2), 1.4 (графи 3 та 4) розділу 1 Декларації обов'язково зазначається сума нарахованого доходу, а не виплаченого (одержаного на руки).

Для правильного заповнення Декларації потрібно за місцем основної роботи одержати довідку форми N 3 (додаток N 3 Інструкції від 09.06.93 N 64), яку бухгалтерія підприємства зобов'язана видати до 15 лютого наступного за звітним року. Слід мати на увазі, що відносно платників, які протягом року змінили місце основної роботи, бухгалтерія за новим місцем роботи у довідці форми N 3 зазначає сукупний доход, одержаний з початку року, включаючи доходи, одержані за місцем попередньої (попередніх) роботи.

Якщо протягом року громадянин, який зобов'язаний подати Декларацію, не вів обліку одержаних не за місцем основної роботи доходів, то для одержання відомостей, необхідних для заповнення пункту 1.2 Декларації, йому слід звернутись до бухгалтерії відповідної організації за місцем одержання таких доходів.

Платник податку може самостійно визначити суму нарахованого не за місцем основної роботи доходу. Для цього суму доходу, одержаного на руки (або "чистими"), треба поділити на 79 і помножити на 100. Результат цих арифметичних дій відповідає сумі нарахованого доходу, оскільки з суми нарахованого не за місцем основної роботи доходу бухгалтерія підприємства утримує 20 процентів прибуткового і 1 процент - відрахування до Пенсійного фонду.

Наприклад, платник податку не за місцем основної роботи одержав "чистими" 276500 крб. Сума нарахованого доходу становитиме 350000 крб. (276500 крб. : 79 х 100), цю суму слід зазначити у відповідній графі I розділу Декларації.

1.4. Декларація про сукупний річний доход повинна бути заповнена розбірливо (графічними символами букв і цифр) чорнилом або кульковою ручкою підписана платником податку. Будь-які виправлення зазначених у Декларації відомостей, не обумовлені підписом платника податку, не дозволяються.

2.1. У першій частині Декларації необхідно зазначити призвіще, ім'я та по батькові, точну і повну адресу постійного місця проживання (прописки або реєстрування), а також телефони (квартирний і службовий). Якщо протягом року громадянин змінив місце проживання, то в Декларації зазначається адреса на час її подання. У разі наявності (закріплення за громадянином) на час подання Декларації державного ідентифікаційного номера Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів, він вказує його праворуч від слів "Розділ I".

2.2. У пункті 1.1 Декларації зазначаються відомості про доходи, одержані за місцем основної роботи, і суми утриманого прибуткового податку за місцем їх одержання.

У графі 1 таблиці вказується повне найменування підприємства, установи, організації або фізичної особи-суб'єкта підприємницької діяльності, з якою укладено трудовий договір на використання праці громадянина, а також їх повна поштова адреса (ці відомості містяться у довідці ф. N 3). Якщо протягом звітного року було кілька місць основної роботи, то у графі 1 вказується кожне з них.

У графі 2 зазначається період, в якому було одержано доход за місцем основної роботи, наприклад "з 01.01.94 до 18.09.94".

У графі 3 записується сума нарахованого працівникові доходу за відповідний період роботи на конкретному підприємстві, в установі, організації без будь-яких вирахувань (податків, відрахувань до профспілкових організацій, фонду зайнятості, Пенсійного фонду, аліментів тощо). До складу сукупного доходу включаються суми, одержані як готівкою, так і в натуральній формі.

У графі 4 вказується сума утриманого прибуткового податку із доходів, зазначених у графі 3.

У зв'язку із зміною шкали ставок оподаткування слід показати окремо доходи, які були одержані до 1 жовтня 1994 року (умовно в 1-2 рядках), та доходи, одержані за період з 1 жовтня по 31 грудня 1994 року (умовно в 2-3 рядках). У зв'язку з цим у графі 1 таблиці (пункт 1.1) вказується останнє місце основної роботи за звітний 1994 рік (підприємство, установа, організація, від якої одержана довідка ф. N 3).

2.3. У пункті 1.2 Декларації показуються доходи, одержані не за місцем основної роботи (від виконання робіт за сумісництвом, договорами цивільно-правового характеру, разових та інших робіт; дивіденди, авторські винагороди), і суми утриманого прибуткового податку із цих доходів.

До цивільно-правових договорів, зокрема, віднесені: договір підряду, договір перевезення, договір доручення.

До доходів, які, також, слід зазначити в пункті 1.2, відносяться:

- матеріальна допомога (включаючи вартість призів та подарунків, у тому числі речових, одержаних на змаганнях, конкурсах та іншій підставі), одержана не за місцем основної роботи в сумі, що перевищує розмір дванадцяти неоподатковуваних мінімумів на рік (у зв'язку із зміною шкали ставок оподаткування це сума, що перевищує 3420000 крб. = (9 х 120000 крб.) + (3 х 780000 крб.));

- сума, яка виплачується органами страхування за накопичуваним страхуванням, що здійснено за рахунок коштів підприємств, установ і організацій;

- доход одержаний у вигляді дивідендів на акції акціонерних товариств, проценти на пайові і дольові внески до фондів підприємств, установ і організацій, а також інші доходи, які не пов'язані із виконанням трудових обов'язків на цьому підприємстві, в установі, організації.

У графі 1 таблиці слід зазначити повне найменування підприємства, установи, організації, місце знаходження. Якщо доходи одержані від фізичної особи (громадянина), то слід зазначити його призвіще, ім'я та по батькові і місце діяльності (область, місто, район, селище, село). У цій графі також зазначається, за що одержано доход. Наприклад, "договір підряду на будівництво житла", "договір підряду на проведення лекції", "сумісництво" та інше.

У зв'язку із зміною шкали ставок оподаткування слід показати окремо доходи, одержані до 1 жовтня 1994 року (умовно в 1-2 рядках), та доходи, одержані за період після 1 жовтня 1994 року (умовно в 2-3 рядках). У зв'язку з цим у графі 1 таблиці (пункт 1.2) вказується останнє місце одержання доходу не за місцем основної роботи) за звітний 1994 рік (підприємство, установа, організація чи громадянин-підприємець).

2.4. У пункті 1.3 Декларації показуються доходи, одержані від підприємницької діяльності, а також інші доходи, оподаткування яких проводять податкові органи.

Зокрема, у цьому пункті зазначаються доходи, що одержані від:

- здійснення дозволених видів підприємницької діяльності без створення юридичної особи;

- підприємницької діяльності в складі колективу підприємців без створення юридичної особи;

- індивідуальної адвокатської діяльності на підставі відповідного свідоцтва та ліцензії Міністерства юстиції України;

- продажу власного майна (крім доходів, одержаних на підставі одноразових патентів відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України N 24-93 "Про податок на промисел");

- посередницької діяльності;

- здавання в найми (піднайм) або оренду будівель, квартир, кімнат, гаражів, автомобілів, земельних ділянок та іншого рухомого і нерухомого майна;

- продажу дикоростучих ягід, плодів, лікарських рослин, дичини та інших продуктів полювання (крім доходів, одержаних мисливцями на підставі ліцензій, путівок на відлов диких тварин), продукції рибальства, продукції кліткового звіроводства (крім нутрій і кролів), собак, кішок, зоокормів, акваріумних риб та іншої продукції, що не відноситься до особистого підсобного господарства;