Підпункт 4.2.3 п.4.2 статті 4 Закону України від 28 грудня 1994 року "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що підприємства, у статутному фонді яких є частка державного майна, а також створені за участю органів, уповноважених управляти державним майном, або державних органів приватизації, спрямовують дивіденди, нараховані на частку державного майна, на цілі, визначені чинним законодавством.

Порядок сплати дивідендів (частини прибутку) підприємствами, у статутному фонді яких є частка державного майна, регламентувався в 1995 році Декретом Кабінету Міністрів України від 30 квітня 1993 року N 44-93 "Про сплату дивідендів (частини прибутку) суб'єктами підприємницької діяльності, створеними за участю державних підприємств і організацій" та Указом Президента України від 28 грудня 1994 року N 812/94 "Про деякі заходи щодо підтримки підприємств, установ, організацій в умовах лібералізації цін".

Згідно із статтею 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 30 квітня 1993 року N 44-93 "Про сплату дивідендів (частини прибутку) суб'єктами підприємницької діяльності, створеними за участю державних підприємств і організацій" підприємства будь-яких організаційних форм і видів (крім підприємств з іноземними інвестиціями) та банки, у статутному фонді яких є частка державного майна, зобов'язані з суми прибутку, що залишилася після сплати податків та інших платежів до бюджету, визначати розмір дивідендів або інших надходжень від прибутку на частку державного майна, переданих до їхніх статутних фондів засновниками, і перерахувати відповідні кошти до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів місцевого самоврядування, інших місцевих бюджетів залежно від виду (форми) державної власності на вказане майно.

Статтею 4 Указу Президента України від 28 грудня 1994 року N 812/94 "Про деякі заходи щодо підтримки підприємств, установ, організацій в умовах лібералізації цін" визначено, що дивіденди або інші надходження від прибутку на частку державного майна, переданого до статутних фондів суб'єктів підприємницької діяльності, перераховуються державним підприємствам, частка майна яких передана до статутних фондів, і використовуються цими підприємствами на технічне переобладнання, розвиток виробництва, освоєння нових технологій та поповнення обігових коштів.

Як свідчить з роз'яснення юридичного управління Адміністрації Президента України від 26.01.96 року N 6-6-139/26101, порядок перерахування дивідендів або інших надходжень від прибутку на частку державного майна, визначений вищевказаним Указом, стосується лише державних підприємств. Цей порядок не поширюється на акціонерні товариства, які перетворені в процесі приватизації з державних підприємств і мають у статутному фонді частку державного майна, у зв'язку з тим, що за своїм статутом вони не є державними підприємствами.

Поняття акціонерного товариства наведено у статті 24 глави 1 розділу II Закону України від 19 вересня 1991 року "Про господарські товариства" зі змінами і доповненнями, згідно з яким акціонерним визнається товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначну кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язання тільки майном товариства.

Відповідно до пункту 9 "Порядку перетворення в процесі приватизації державних підприємств у відкриті акціонерні товариства", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 1992 року N 686, до продажу 60 процентів акцій відкритого акціонерного товариства здійснення повноважень правління цього товариства покладається на визначених державним органом приватизації посадових осіб підприємства, що перетворюється в товариство згідно з цим Порядком.

Крім того, згідно із статтею 30 Закону України від 19 вересня 1991 року "Про господарські товариства", якщо до закінчення строку підписки на акції, вказаного в повідомленні, не вдалося покрити підпискою 60 процентів акцій, акціонерне товариство вважається незаснованим. Особам, які підписалися на акції повертаються внесені ними суми або інше майно не пізніше як через 30 днів.

Таким чином, до продажу 60 відсотків акцій державним підприємством, що перетворюється у відкрите акціонерне товариство, останнє вважається незаснованим, установчі збори неправомочними, рішення про розподіл прибутку не приймається.

У зв'язку з вищевикладеним, відкрите акціонерне товариство, перетворене в процесі приватизації з державного підприємства, є платником дивідендів або інших надходжень від прибутку на частку державного майна, переданого до статутного фонду засновниками, тільки з часу його заснування, тобто після продажу 60 процентів акцій.

Законом України від 15 грудня 1995 року N 480 "Про визнання таким, що втратив чинність, Декрет Кабінету Міністрів України "Про сплату дивідендів (частини прибутку) суб'єктами підприємницької діяльності, створеними за участю державних підприємств і організацій" визначено, що з метою реалізації заходів щодо підтримки підприємств, установ та організацій в умовах лібералізації цін, Декрет Кабінету Міністрів України від 30 квітня 1993 року N 44-93 втратив чинність з дня опублікування цього закону, тобто з 6 січня 1996 року.

Дивіденди (частина прибутку), нараховані акціонерними товариствами, перетвореними в процесі приватизації з державних підприємств, на частку державного майна, в 1995 році та за підсумками діяльності за 1995 рік, перераховуються до відповідних бюджетів залежно від виду (форми) державної власності на вказане майно згідно із вищеназваним Декретом Кабінету Міністрів України, за винятком випадків, визначених законодавчими актами України.

Так, п.5 Указу Президента України від 4 квітня 1995 року N 282/95 "Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексі України" передбачено, що дивіденди або інші надходження від прибутку на частки державного майна, переданого до статутних фондів акціонерних компаній, використовуються акціонерними компаніями за погодженням з Міністерством енергетики і електрифікації України на технічне переобладнання, розвиток виробництва, освоєння нових технологій електроенергетичної галузі.

Міністерство енергетики та електрифікації України дозволяє акціонерним компаніям, по яким йому Фондом державного майна України передано управління частками (паями, акціями) майна, використовувати дивіденди, які нараховуються за результатами діяльності для поповнення фонду розвитку виробництва, на придбання сучасної зварювальної техніки, монтажного обладнання, оргтехніки та інші цілі.

Порядок сплати дивідендів (частини прибутку) суб'єктами підприємницької діяльності на частку державного майна, переданого до їхніх статутних фондів засновниками, визначено в Інструкції "Про порядок сплати дивідендів (частини прибутку) суб'єктами підприємницької діяльності, створеними за участю державних підприємств та організацій", затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 12 листопада 1993 року N 51 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 листопада 1993 року за N 174.

Перерахування дивідендів або надходжень від прибутку до відповідного бюджету провадиться у 5-денний термін з дня прийняття рішення про розподіл прибутку.

Підприємства - платники дивідендів та їх посадові особи несуть відповідальність за правильність обчислення і своєчасність внесення коштів до бюджету відповідно до чинного законодавства України.

Своєчасно не сплачена сума дивідендів стягується за весь час заборгованості бюджету з нарахуванням пені в розмірі 0,3 відсотка на суму недоїмки за кожний день прострочення (включаючи день сплати).

Статтею 26 Закону України від 22 березня 1996 року "Про Державний бюджет на 1996 рік" встановлено, що до Державного бюджету України зараховуються дивіденди, одержані від акцій, що належать державі в акціонерних товариствах, створених у процесі приватизації та корпоратизації підприємств загальнодержавної власності.

Згідно із статтею 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 30 квітня 1993 року N 45-93 "Про впорядкування діяльності комерційних банків, створених за участю державних підприємств" державні підприємства не можуть бути учасниками комерційних банків, створених до набуття чинності вказаного Декрету. При цьому правонаступниками державних підприємств стосовно комерційних банків, створених за їхньою участю, є Міністерство фінансів України (щодо підприємств, які перебувають у загальнодержавній власності) та відповідні органи, уповноважені управляти державним майном (щодо інших державних підприємств).

Вказаний Декрет набув чинності 13 травня 1993 року. Законом України від 25 лютого 1994 року N 4033-12 "Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України, що регулюють банківську діяльність" визначено, що Декрет Кабінету Міністрів України від 30 квітня 1993 року N 45-93 "Про впорядкування діяльності комерційних банків, створених за участю державних підприємств" втратив чинність з 25 березня 1994 року.

Разом з тим відповідно до "Порядку переоформлення, зберігання та управління акціями, що належать державі у майні комерційних банків", затвердженого наказом Міністерства фінансів України, Фонду державного майна України, Національного банку України від 29 грудня 1995 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 січня 1996 року за N 22/1047, Міністерство фінансів України залишається правонаступником державного майна, яке було передано до статутних фондів комерційних банків державними підприємствами до набрання чинності Декрету Кабінету Міністрів України від 30 квітня 1993 року N 45-93 і відповідно є бенефіціаром дивідендів на цю частку майна.

Статтею 4 Указу Президента України від 28 грудня 1994 року N 812/94 "Про деякі заходи щодо підтримки підприємств, установ, організацій в умовах лібералізації цін" визначено, що дивіденди або інші надходження від прибутку на частку державного майна, переданого до статутних фондів суб'єктів підприємницької діяльності, перераховуються державним підприємствам, частка майна яких передана до статутних фондів, і використовуються цими підприємствами на технічне переобладнання, розвиток виробництва, освоєння нових технологій та поповнення обігових коштів.