ДПСУ розглянула звернення підприємства стосовно пільг з ПДВ та повідомляє таке.

ПДВ є внутрішнім непрямим податком на споживання та справляється із операцій з постачання товарів/послуг, які споживаються на митній території України. При здійсненні експортних операцій ПДВ справляється країною - отримувачем таких товарів/послуг, що відповідає загальноєвропейським правилам та вимогам справляння непрямих податків та не залежить від видів діяльності платника податків. Таким чином, застосування нульової ставки ПДВ за експортними операціями здійснюється з метою уникнення подвійного оподаткування операцій з постачання товарів/послуг у митному режимі експорту.

Відповідно до п. 30.9 ст. 30 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) податкова пільга надається шляхом:

а) податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору;

б) зменшення податкового зобов'язання після нарахування податку та збору;

в) встановлення зниженої ставки податку та збору;

г) звільнення від сплати податку та збору.

Відповідно до п. 193.1 ст. 193 Кодексу ставки ПДВ встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах:

а) 17 відсотків (до 2014 року - 20 відсотків);

б) 0 відсотків (зокрема, у разі експорту товарів (супутніх послуг), якщо їх експорт підтверджений митною декларацією, оформленою відповідно до вимог митного законодавства (пп. 195.1.1 ст. 195 Кодексу ).

Наведеною нормою не встановлено переваг для жодної із вказаних ставок податку. База оподаткування, визнання права на податковий кредит, порядок ведення податкового обліку та заповнення податкової звітності для них також визначаються відповідними статтями Кодексу за однаковими принципами. Тому ставки податку у розмірі 17% (до 2014 року - 20%) та 0% при експорті є двома основними рівнозначними ставками, які застосовуються залежно від напрямку постачання.

Такий підхід відповідає терміну "податкова пільга" та підставам для її надання, встановленим п. 30.1 та п. 30.2 ст. 30 Кодексу , згідно з якими податкова пільга надається конкретному платнику податків або групі платників податків. Податкова пільга - це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п. 30.2 цієї статті. Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (наприклад, ст. 197 або розділ XX "Перехідні положення" Кодексу ).