Державна податкова служба України розглянула <...> стосовно правомірності включення до складу витрат заборгованості перед компанією-нерезидентом, визнану Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України і повідомляє.

Згідно зі ст. 2 Закону України від 24.02.94 № 4002-XII "Про міжнародний комерційний арбітраж" (далі - Закон) арбітраж - будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України.

Відповідно до п. 2 ст. 1 Закону до міжнародного комерційного арбітражу можуть за угодою сторін передаватися спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв'язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном.

Арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов'язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень статті 35 та статті 36 (п. 1 ст. 35 Закону ).

Статтею 36 Закону передбачені підстави для відмови у визнанні або у виконанні арбітражного рішення.

Відповідно до пп. 159.1.2 п. 159.1 ст. 159 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) платник податку - покупець зобов'язаний зменшити витрати на вартість заборгованості, визнану судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає день набрання законної сили рішення суду про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.