1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Лист


ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
05.11.2012 № 4773/0/61-12/15-3115
Державна податкова служба України розглянула звернення Представництва <…> щодо оподаткування операцій з постачання на території України активів підприємства та повідомляє.
Відповідно до підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) постійне представництво - це постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління, філія, офіс, склад або приміщення, що використовується для доставки товарів.
З метою оподаткування термін "постійне представництво" включає надання послуг (крім послуг з надання персоналу), у тому числі консультаційних, нерезидентом через співробітників або інший персонал, найнятий ним для таких цілей, але якщо така діяльність провадиться (в рамках одного проекту або проекту, що пов'язаний з ним) в Україні протягом періоду або періодів, загальна тривалість яких становить більш як шість місяців, у будь-якому дванадцятимісячному періоді; резидентів, які мають повноваження діяти від імені виключно такого нерезидента, що тягне за собою виникнення у цього нерезидента цивільних прав та обов'язків (укладати договори (контракти) від імені цього нерезидента).
Підпунктом 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи, може бути особою для цілей розділу V Кодексу.
Отже, представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи, може бути зареєстровано платником податку на додану вартість, а у разі відповідності умові, передбаченої пунктом 181.1 статті 181 Кодексу, підлягає обов'язковій реєстрації платником.
<…>
Представництво здійснює такі види діяльності, як дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки, діяльність у сфері зв'язків із громадськістю, консультування з питань комерційної діяльності і керування, іншу професійну, наукову та технічну діяльність.
Така діяльність Представництва підпадає під визначення постачання послуг з метою оподаткування, оскільки згідно з підпунктом 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
Відповідно до пункту 181.1 статті 181 Кодексу у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.
Отже, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання послуг, наданих Представництвом, протягом послідовних 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень, Представництво підлягає обов'язковій реєстрації платником податку на додану вартість.
Відповідно до пунктів 183.1 та 183.2 статті 183 Кодексу будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 Кодексу.
У разі якщо будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, не подала до органу державної податкової служби реєстраційну заяву, така особа несе відповідальність за ненарахування або несплату податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування (пункт 183.10 статті 183 Кодексу).

................
Перейти до повного тексту