Державна податкова служба України розглянула лист <...> щодо процедури легалізації документів, які підтверджують статус податкових резидентів окремих країн, та повідомляє таке.

Відповідно до положень п. 103.2 статті 103 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

Довідка, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України (пункт 103.5 статті 103 Кодексу).

Довідки про підтвердження статусу податкового резидента для цілей застосування угод про уникнення подвійного оподаткування як компетентний орган мають право видавати у:

Російській Федерації - Міжрегіональна інспекція Федеральної податкової служби Росії з централізованої обробки даних (російською мовою: Межрегиональная инспекция ФНС России по централизованной обработке данных - МИ ФНС России по ЦОД);

Білорусії - місцеві інспекції Міністерства з податків та зборів Республіки Білорусь;

Італії - місцеві податкові органи (місцеві відділення Служби доходів - Agenzia delle Entrate);

Німеччині - податкові інспекції федеральних земель;

Китаї, Нідерландах, Польщі, Швейцарії, Швеції - регіональні податкові служби за місцем реєстрації податкового резидента.

Пунктом 103.5 статті 103 Кодексу передбачено обов'язкову процедуру легалізації довідки про статус податкового резидента країни, з якою укладено міжнародний договір. При цьому пунктом 3.2 статті 3 Кодексу встановлено: якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

22 грудня 2003 року для України набрала чинності Гаазька Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, 1961 року (далі - Конвенція).

Офіційні документи, які будуть використовуватись на території держав - учасниць Конвенції, мають бути засвідчені спеціальним штампом "Apostille" (далі - апостиль), проставленим компетентним органом держави, в якій був складений документ. Офіційні документи, на яких проставлено апостиль, не потребують будь-якого подальшого засвідчення (легалізації).