Державна податкова служба України розглянула лист <...> щодо сплати екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, в тому числі установками, які використовують пальне для двигунів внутрішнього згорання, та повідомляє.

Відповідно до підпункту 240.1.1 пункту 240.1 статті 240 Кодексу платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Одиниця виміру бази оподаткування є єдиною для розрахунку і обліку податку, а одній базі оподаткування повинна відповідати одна одиниця виміру бази оподаткування (пункти 24.2 та 24.3 статті 24 Кодексу).

У випадках, передбачених Кодексом, під час обчислення одного і того самого податку можуть використовуватися декілька базових (основних) ставок (пункт 26.2 статті 26 Кодексу).

Законодавством визначено вичерпний перелік складових об'єкта та бази оподаткування, які визначені у статті 242 Кодексу і відповідно до яких у платника виникає обов'язок щодо обчислення, нарахування та сплати податку. Зауважимо, що об'єкти та база оподаткування податку поділяються на різноманітні складові, які відокремлені одна від одної, та включають коло різноманітних суб'єктів податкових правовідносин.