Питання оподаткування ПДВ регулюються Законом України від 03.04.97 р. N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", ст.1 якого передбачено, що його норми розповсюджуються як на юридичних, так і фізичних осіб, які здійснюють діяльність, віднесену до підприємницької. Коло платників податку визначається відповідно до ст.2 цього Закону.

Відповідно до п.3.1 ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість", операції з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, у тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оперативної оренди (лізингу) (підпункт 3.1.1) та операції з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України, є об'єктом оподаткування ПДВ. При цьому база оподаткування визначається згідно зі ст.4, а ставки оподаткування - ст.6 вказаного Закону.

При здійсненні експортних операцій відповідно до пп.6.2.1 ст.6 застосовується нульова ставка оподаткування, а підтвердженням наявності права використовувати таку ставку є належно оформлена ВМД.

Відповідно до пп.7.4.1 ст.7 Закону, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Підставою для віднесення до податкового кредиту сум ПДВ є податкова накладна.

Суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли в зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг), та податкового кредиту звітного періоду.

Позитивне значення такої різниці підлягає сплаті до бюджету, а від'ємне - відшкодуванню платнику податку. Відповідно до ст.4 Указу Президента України від 07.08.98 р. N 857/98 "Про деякі зміни в оподаткуванні" зараховується в рахунок погашення заборгованості платника податку із сплати податку на додану вартість, що виникла у попередні звітні періоди, а за відсутності заборгованості - у зменшення податкових зобов'язань трьох наступних звітних періодів. Залишок від'ємного значення відшкодовується з державного бюджету. За рішенням платника він може повністю або частково бути зарахований в рахунок платежів з цього податку або інших податків, зборів (обов'язкових платежів), які зараховуються до Держбюджету України.

При здійсненні експортних операцій ст.8 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачений особливий порядок відшкодування, яке здійснюється протягом 30 днів після подання розрахунку експортного відшкодування (подається разом з ВМД, яка засвідчує факт вивезення товарів за межі митного кордону України, та копією платіжних документів, завірених банком про перерахування коштів в оплату придбаних товарів).

Враховуючи викладене, оскільки громадянином не була здійснена операція з експорту то, відповідно, відсутні підстави для експортного відшкодування ПДВ.

Декретом КМУ від 26.12.92 р. N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян", з відповідними змінами та доповненнями, внесеними, зокрема, Законом України від 21.12.2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", яким регулюється порядок оподаткування доходів громадян, а також порядок подання відомостей за встановленою формою до державних податкових органів про виплачені доходи, встановлено, що підприємства, організації, установи всіх форм власності, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності при виплаті протягом календарного року доходів громадянам не за місцем їх основної роботи, у тому числі фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності без створення юридичної особи (незалежно від обраного цими особами способу оподаткування доходів, одержаних від здійснення підприємницької діяльності або від того, є вони платниками ПДВ чи ні), повинні у строки, визначені законом для місячного звітного періоду, на який припадає виплата (протягом 20 календарних днів, наступних за останнім днем звітного (податкового) місяця, тобто не пізніше 20 числа наступного місяця), повідомити податковим органам за місцем проживання таких громадян про виплачені суми доходів і суми утриманого з них прибуткового податку за встановленою формою (N 2). За неподання таких відомостей посадові особи підприємств, організацій, установ та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності несуть адміністративну відповідальність згідно з чинним законодавством.