Державна податкова служба України розглянула листи <….> щодо порядку подання надрокористувачами податкових розрахунків у зв'язку із набранням чинності Закону України від 24 травня 2012 року № 4834-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм" (далі - Закон № 4834) та справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин в частині видобування вуглеводневої сировини та повідомляє наступне.

Пунктами 76 та 77 розділу I Закону № 4834 внесені зміни, зокрема, до пункту 260.4 статті 260 розділу X Податкового кодексу України (далі - ПКУ) та підпункту 263.11.3 пункту 263.11 статті 263 розділу XI ПКУ в частині порядку подання податкових розрахунків з рентної плати та плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Так, згідно внесених змін:

- податкові розрахунки з рентної плати подаються платником починаючи з календарного місяця, що настає за місяцем, у якому такий платник отримав спеціальний дозвіл на користування нафтогазоносними надрами;

- податкові розрахунки з плати за користування надрами подаються платником, починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий платник отримав спеціальний дозвіл на користування надрами.

Згідно з пунктом 1 прикінцевих та перехідних положень Закону № 4834 цей Закон набирає чинності з 1 липня 2012 року, крім окремих визначних цим пунктом положень.

Таким чином, починаючи з 1 липня 2012 року у відповідності до пункту 260.5 статті 260 розділу X ПКУ та підпункту 263.11.1 пункту 263.11 статті 11 розділу XI ПКУ суб'єктів господарювання, які отримують спеціальні дозволи на користування надрами на відповідні об'єкти надр, або отримали їх раніше зазначеного строку, проте не звітувалися до органів державної податкової служби з причини нездійснення діяльності на визначеному у спеціальному дозволі об'єкті надр, виникає обов'язок із подання податкових розрахунків з рентної плати та/або плати за користування надрами до органів державної податкової служби:

- за місцезнаходженням ділянки надр, межі якої визначені в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами, у разі розміщення такої ділянки в межах території України;

- за місцем перебування на обліку як платника податків і зборів у разі розміщення ділянки надр, межі якої визначено в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

У відповідності до пункту 49.2 статті 49 розділу II ПКУ платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Пунктом 63.3 статті 63 розділу II ПКУ встановлено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в органах державної податкової служби, зокрема, за місцезнаходженням об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку). Крім того, платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних органах державної податкової служби за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, органи державної податкової служби за місцезнаходженням таких об'єктів у порядку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 "Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів" (далі - Порядок № 1588).

У відповідності до підпункту 12.1 пункту 12 Порядку № 1588 підрозділи органів державної податкової служби, до функцій яких входить ведення обліку платників податків, повинні забезпечувати систематичний контроль за повнотою та своєчасністю взяття на облік юридичних осіб або фізичних осіб.