Державна податкова служба України, керуючись нормами пп. 11 п. 4 Положення про Державну податкову службу України , затвердженого Указом Президента України від 12.05.2011 р. № 584/2011, направляє для використання у роботі рекомендації із застосування норм Податкового кодексу України (далі - Кодекс) з урахуванням змін, внесених законами України від 24.05.2012 р. № 4834-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм" (далі - Закон № 4834) та від 05.07.2012 р. № 5083-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні" (далі - Закон № 5083), в частині розд. XI - справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі - Плата) у 2013 році.

1. Абзацом другим п. 77 розд. I Закону № 4834 п. 263.1 ст. 263 Кодексу , що визначає склад платників плати за користування надрами для видобування корисних копалин, доповнено пп. 263.1.4, відповідно до якого під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи платником Плати є "уповноважена особа - один з учасників такого договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи, на якого згідно з умовами договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи покладено обов'язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності, та за умови, що один з учасників договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи має відповідний спеціальний дозвіл".

2. Абзацом четвертим пункту 77 розділу I Закону № 4834 , а також абзацом другим підпункту 1 пункту 68 розділу I Закону № 5083 внесено зміни до абзацу третього підпункту 263.6.1 пункту 263.6 ст. 263 Кодексу , відповідно до яких у випадку видобування вуглеводневої сировини для визначення вартості видобутої корисної копалини, що застосовується для обчислення податкових зобов'язань з Плати, не використовується величина розрахункової вартості відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).

3. Абзацом п'ятим пункту 77 розділу I Закону № 4834 , а також абзацом п'ятим підпункту 1 пункту 68 розділу I Закону № 5083 , абзацами першим - п'ятим підпункту 263.6.2 пункт 263.6 ст. 263 Кодексу визначено цінові показники, що застосуються у якості вартості видобутої корисної копалини, як фактичної ціни реалізації.

Зокрема, для нафти та газового конденсату вартістю видобутої корисної копалини вважається: "середня ціна одного бареля нафти "Urals", перерахована у гривні за тонну за курсом Національного банку України станом на 1 число місяця, що настає за податковим (звітним) періодом, яка склалася на момент завершення проведення торгів нафтою на Лондонській біржі протягом такого податкового (звітного) періоду".

При цьому для обсягів газу природного, на якого поширюється механізм державного регулювання споживання, що визначений у підпункті 263.11.5 пункту 263.11 статті 263 Кодексу , вартістю видобутої корисної копалини за фактичною ціною реалізації вважається "закупівельна ціна, встановлена національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, для кожного суб'єкта господарювання, який відповідає критеріям, визначеним статтею 10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" .

Водночас для обсягів газу природного, видобутого іншими, ніж визначені статтею 10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" , категоріями газовидобувників, вартістю видобутої корисної копалини за фактичною ціною реалізації вважається "середня митна вартість імпортного природного газу, що склалася у процесі його митного оформлення під час ввезення на територію України за податковий (звітний) період".

Абзацом п'ятим пункту 68 Закону № 5083 доповнено підпункт 263.6.2 пункту 263.6 статті 263 Кодексу новими абзацами, в яких зазначено, що обов'язок з обчислення та оприлюднення інформації про вартість видобутої корисної копалини за фактичною ціною реалізації вуглеводнів покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. При цьому зазначений орган виконавчої влади до 10 числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, розміщує визначену ціну реалізації відповідної вуглеводневої сировини на своєму офіційному веб-сайті у спеціальному розділі та повідомляє центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

4. Абзацом шостим пункту 77 розділу I Закону № 4834 у новій редакції викладено пункт 263.9 ст. 263 Кодексу , що визначає розмір ставок плати за користування надрами для видобування корисних копалин, у тому числі диференційованих за гірничо-геологічними умовами видобування. Зокрема, встановлено відсоткові ставки плати за обсяги видобутої корисної копалини для всіх, за виключенням групи підземних вод, груп корисних копалин.

Крім того, для окремих груп корисних копалин запроваджено граничний розмір ставки плати за видобуту корисну копалину, що визначена у абсолютному значенні і яка застосовується для обчислення податкових зобов'язань з Плати у випадках, коли величина добутку величин вартості відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) та ставки Плати для такої корисної копалини у відсотках є меншою величини ставки в гривнях за одиницю видобутих корисних копалин, визначеної у колонці 5 таблиці ставок Плати у підпункті 263.9.1 пункту 263.9 статті 263 Кодексу .

Визначення відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) здійснюється "платником відповідно до затверджених законодавством переліків видів корисних копалин, а також кодифікації товарів та послуг з урахуванням затверджених платником схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції" (п. 263.3 ст. 263 Кодексу ). При визначенні відповідних видів видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) необхідно керуватися нормами підпунктів 14.1.37, 14.1.51, 14.1.91, 14.1.112, 14.1.150 пункту 14.1 статті 14 розділ I Кодексу, а також враховувати норми підпункту 263.1.2 пункту 263.1 та абзацу другого підпункту 263.6.7 пункту 263.6 статті 263 Кодексу.