Державна податкова служба України розглянула лист ТОВ <...> щодо відображення в обліку операцій за борговими зобов'язаннями і повідомляє.

Відповідно до пп. 136.1.20 п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) до складу доходів, що не враховуються для визначення об'єкта оподаткування, відноситься основна сума отриманих кредитів, позик та інших доходів, що визначені нормами розділу III Кодексу, які не враховуються для визначення об'єкта оподаткування.

Згідно з пп. 14.1.267 п. 14.1 ст. 14 Кодексу позика - грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов'язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики.

Відповідно до пп. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138 Кодексу до складу інших витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

Особливості визначення складу витрат платника податку в разі сплати процентів за борговими зобов'язаннями визначені п. 141.1 ст. 141 Кодексу. До складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно по положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.