Державна податкова служба України <...> з метою правильності визначення звичайної ціни продукції (товарів) при організації проведення контрольно-перевірочної роботи, поліпшення якості проведення перевірок суб'єктів господарювання - юридичних осіб, які здійснюють зовнішньоекономічні операції, направляє для використання в роботі Методичні рекомендації щодо алгоритму визначення звичайної ціни продукції (товарів) при здійсненні зовнішньоекономічних операцій (далі - Методичні рекомендації).

<...>

Методичні рекомендації щодо алгоритму визначення звичайної ціни продукції (товарів) при здійсненні зовнішньоекономічних операцій (далі - Методичні рекомендації) розроблено на підставі пункту 1.20 статті 1 Закону України від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) та пункту 8 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (далі - Кодекс) з метою правильності визначення звичайної ціни продукції (товарів) при організації проведення контрольно-перевірочної роботи, поліпшення якості проведення перевірок суб'єктів господарювання - юридичних осіб, які здійснюють зовнішньоекономічні операції.

Податковий контроль за визначенням звичайної ціни продукції (товарів) при здійсненні зовнішньоекономічних операцій передбачає застосування органами державної податкової служби системи заходів щодо встановлення відповідності цін в експортних операціях з нерезидентами рівню ринкових цін.

Відповідно до пункту 8 підрозділу 10 розділу XX Кодексу у випадках, визначених цим Кодексом, до вступу в дію статті 39 Кодексу, що регулюватиме порядок визначення звичайних цін починаючи з першого січня 2013 року, застосовується пункт 1.20 статті 1 Закону .

Стосовно випадків застосування звичайних цін слід враховувати те, що:

• при перевірці звітних податкових періодів до 01.04.2011 р. застосовується пункт 7.4 статті 7 Закону , відповідно до якого дохід, отриманий платником податку від зовнішньоекономічних операцій, визначається відповідно до договірних цін, але не менших за звичайні ціни на відповідні товари, що діяли на дату такого продажу;

• при перевірці звітних податкових періодів після 01.04.2011 р. застосовується пункт 153.2 статті 153 розділу III Кодексу , відповідно до якого дохід, отриманий платником податку від зовнішньоекономічних операцій, визначається відповідно до договірних цін, але не менших від звичайних цін на відповідні товари, що діяли на дату такого продажу, у разі якщо договірна ціна на такі товари відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари.

Визначення термінів

Звичайна ціна - це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо пунктом 1.20 статті 1 Закону не встановлене інше. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Ринок товарів (робіт, послуг) - це сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території.

Ідентичні товари (роботи, послуги) - це товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися.

Однорідні товари (роботи, послуги) - це товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їх якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна походження та виробник.

Пов'язані особи - у значенні, наведеному у пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Кодексу .

Джерела інформації, що використовуються для визначення звичайної ціни

Джерела інформації, що використовуються для визначення звичайної ціни, поділяються на такі, які можуть використовуватись в доперевірочному аналізі, під час перевірки, та також такі, які можуть використовуватися в обох випадках.

Для визначення звичайної ціни продажу продукції (товарів) на світових товарних ринках можуть використовуватись такі джерела інформації, зокрема, але не виключно:

1) статистичні дані державних органів статистики;

2) ціни спеціалізованих бірж з торгівлі окремими видами продукції;

3) Держзовнішінформ: бюлетень: "Огляд цін українського та світового товарних ринків", Товарний монітор "Біржові товари", Металургійні монітори "Сталевий прокат", "Сировинні матеріали", каталог "Імпортери та експортери України";

4) інтернет-сайти:

• metaltorg.ru - ціни на метали;

• metalcourier-online.com - світові ціни на метали, феросплави та вугілля;

• icis.com - аналітика цін хімічної продукції та продукції нафтопереробки на світових ринках Азії, Африки та Європи;

• commoclityoniine.com - ціни на метали на світових товарних біржах;

• ugmk.ua - ціни на метали та продукти з металу на українському ринку;

• me.kmu.dov.ua - сайт Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (наявний моніторинг цін на метали на світових біржах);

• visnik.kiev.ua - ціни на зернові культури, по контрактах, укладених на товарних біржах;

• agriagency.com.ua - ціни на пшеницю, кукурудзу, соняшник, сою, рапс;

• cropcongress.org - ціни на сільськогосподарську продукцію (зерно, ячмінь, пшениця тощо);

• zernoua.org - ціни та аналітика закупівельних цін на зерно тощо;

5) інформація від податкових органів інших країн;

6) інформація результатів незалежної оцінки майна та майнових прав, яка проведена відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" ;

7) пояснення, отримані від платника податків на запит органу Державної податкової служби України щодо обґрунтування рівня звичайних цін.

Разом з тим для визначення звичайної ціни продажу продукції (товарів) на світових товарних ринках органи податкової служби використовують всю наявну в інформаційних джерелах інформацію.

2.1. Доперевірочний аналіз

Робоча група із визначення звичайних цін (далі - Робоча група), затверджена розпорядженням ДПС України, здійснює доперевірочний аналіз.

Розпорядженням ДПС України затверджується склад Робочої групи.

До складу Робочої групи включаються представники Департаменту оподаткування юридичних осіб, Департаменту податкового контролю, Департаменту правової роботи, Департаменту прогнозування, аналізу, обліку і звітності, Головного управління податкової міліції, Управління міжнародних зв'язків, Департаменту інформатизації та обліку платників, Національного Університету (м. Ірпінь) ДПС України.

Доперевірочний аналіз складається з трьох етапів.

I етап. Визначення кола суб'єктів господарювання, які підлягають дослідженню

Робоча група на підставі аналізу декларацій з податку на додану вартість визначає перелік платників, що здійснюють експортні операції, питома вага яких у загальному обсязі поставок таких платників перевищує 50 відсотків.

В першу чергу для доперевірочного аналізу відбираються платники:

• що здійснюють постачання товарів нерезидентам через посередників, зареєстрованих у країнах з офшорним статусом та/або пільговим режимом оподаткування (наприклад, зареєстровані на території Республіки Кіпр тощо) по занижених цінах та з подальшою реалізацією таких товарів цими посередниками нерезидентам за ринковими цінами (фактичний рух товарів відрізняється від руху "по документах");

• по яких отримана інформація з третіх джерел про здійснення експортних операцій по занижених цінах (наприклад, інформація отримана від податкових органів інших країн);

• що мають рівень податкової віддачі за звітні періоди - 2010 та/або 2011 роки менше середнього значення по відповідній галузі.

У разі необхідності до переліку платників можуть включатися інші суб'єкти, відносно яких є інформація про можливе ухилення від оподаткування шляхом заниження цін.

II етап. Інформаційний

Робоча група після визначення переліку платників та товарних позицій, по яких необхідне дослідження рівня звичайних цін, формує з програмного забезпечення Oracle BI та/або АРМ "Митниця" інформацію про експортні операції за визначеним переліком платників та товарних позицій (додаток 1).

При цьому Робоча група надає запити до:

• митних органів щодо отримання копій договорів та додатків до них, відповідно до яких здійснюється експорт відповідних товарів;

• податкових органів інших країн щодо цін на відповідні товари, що склалися на визначену дату в країні імпорту;

• органів державної статистики, Держзовнішінформу та при потребі до галузевих міністерств по визначених товарних позиціях за формою, наведеною у додатку 2.

Робоча група проводить збір інформації про ціни, що склалися на спеціалізованих товарних біржах на кожну дату експорту, та ціни, за якими здійснювався експорт ідентичних або однорідних товарів іншими резидентами у відповідних звітних періодах.

За результатами отримання інформації із зовнішніх джерел щодо цін, які склалися у відповідних звітних періодах, та даних, сформованих з програмного забезпечення Oracle BI та/або АРМ "Митниця", Робоча група передає зібрану інформацію у знеособленому вигляді центру моніторингу товарних ринків при Національному Університеті ДПС України (м. Ірпінь, далі - ЦМТР) для проведення порівняльного аналізу у розрізі цін за одиницю певного виду товару (продукції) на кожну дату експорту.

При здійсненні порівняльного аналізу ЦМТР співставляє отриману інформацію та інформацію, наведену в розрізі "Джерел інформації, що використовуються для визначення звичайних цін" цих рекомендацій, а також інформацію з будь-яких інших джерел.

Разом з цим Робоча група здійснює вивчення: статутних документів, визначених суб'єктами господарювання; результати попередніх перевірок платників; КОР платників податків; наявних ліцензій та інших наявних документів.

На підставі проведеної роботи та інформації, отриманої від ЦМТР, Робоча група формує аналітичний звіт окремо по кожному платнику, в якому зазначається інформація, отримана на попередніх етапах дослідження, та заповнюється таблиця (додаток 3).

В аналітичному звіті, що складається за звітні періоди до 01.04.2011 р., зазначаються всі встановлені відхилення договірної ціни від звичайної ціни. Аналітичний звіт за звітні періоди після 01.04.2011 р. містить в собі лише встановлені відхилення договірної ціни від звичайної ціни більше ніж на 20 відсотків.

Аналітичний звіт складається у довільній формі та підписується керівником Робочої групи.

Інформація, викладена в аналітичному звіті, повинна надавати достатність підстав для включення до плану-графіка документальних перевірок або проведення документальної позапланової виїзної перевірки на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Кодексу .

III етап. Організаційний

Сформований аналітичний звіт Робоча група передає протягом 10 робочих днів до:

• Департаменту оподаткування юридичних осіб (в разі ненастання терміну подання декларації з податку на прибуток за звітний період, за який сформовано аналітичний звіт) для організації роботи з платником щодо необхідності визначення об'єкта оподаткування з урахуванням звичайних цін;

• Департаменту податкового контролю (в разі настання терміну подання декларації з податку на прибуток та подання платником цієї декларації за звітний період, за який сформовано аналітичний звіт) для організації проведення документальної позапланової виїзної перевірки на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Кодексу або для врахування при проведенні документальної планової перевірки платника.

2.2. Документальна перевірка

Перевірка платника податків з питання повноти нарахування і сплати податків і зборів здійснюється у порядку, встановленому главою 8 розділу II Кодексу з урахуванням таких особливостей.