Державна податкова служба України розглянула лист '...' щодо оподаткування платежів за користування або за надання права на користування будь-яким авторським та суміжним правом і повідомляє.

Відповідно до підпункту 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) роялті - будь-який платіж, отриманий як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським та суміжним правом. При цьому під терміном "платежі за авторськими правами та ліцензіями" розуміють будь-які платежі, які отримані як компенсація за продаж, використання або надання права використання.

При визначенні об'єкта оподаткування враховуються, зокрема, витрати з нарахування роялті (абзац перший підпункту 140.1.2 пункту 140.1 статті 140 Кодексу). При цьому, відповідно до абзацу другого підпункту 140.1.2 пункту 140.1 статті 140 Кодексу до складу витрат не включаються нарахування роялті у звітному періоді на користь:

1) нерезидента (крім нарахувань на користь постійного представництва нерезидента, яке підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 160.8, нарахувань, що здійснюються суб'єктами господарювання у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" , та нарахувань за надання права на користування авторським, суміжним правом на кінематографічні фільми іноземного виробництва, музичні та літературні твори) в обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням податку на додану вартість та акцизного податку) за рік, що передує звітному, а також у випадках, якщо виконується будь-яка з умов:

а) особа, на користь якої нараховуються роялті, є нерезидентом, що має офшорний статус з урахуванням пункту 161.3 статті 161 цього Кодексу ;

б) особа, на користь якої нараховується плата за такі послуги, не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) такої плати за послуги, за виключенням випадків, коли бенефіціар (фактичний власник) надав право отримувати таку винагороду іншим особам;

в) роялті виплачуються щодо об'єктів, права інтелектуальної власності щодо яких вперше виникли у резидента України.

У разі виникнення розбіжностей між податковим органом та платником податку стосовно визначення особи, у якої вперше виникли (були набуті) права інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності, такі податкові органи зобов'язані звернутися до спеціально уповноваженого органу, визначеного Кабінетом Міністрів України, для отримання відповідного висновку;

г) особа, на користь якої нараховуються роялті, не підлягає оподаткуванню у відношенні роялті в державі, резидентом якої вона є;

• юридичної особи, яка відповідно до статті 154 цього Кодексу звільнена від сплати цього податку чи сплачує цей податок за ставкою, іншою, ніж встановлена в пункті 151.1 статті 151 цього Кодексу ;

• особи, яка сплачує податок у складі інших податків, крім фізичних осіб, які оподатковуються в порядку, встановленому розділом IV цього Кодексу .

Документ, який підтверджує відсутність підстав у нарахуванні роялті згідно із частиною "в" абзацу другого підпункту 140.1.2 пункту 140.1 статті 140 Кодексу , є висновок Міністерства освіти і науки щодо особи - резидента України, у якого вперше виникли права інтелектуальної власності.

Щодо виключення роялті згідно із частиною "г" абзацу другого підпункту 140.1.2 пункту 140.1 статті 140 Кодексу необхідно враховувати положення міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування.

Норми частини "б" абзацу другого підпункту 140.1.2 пункту 140.1 статті 140 Кодексу застосовуються з урахуванням вимог підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Кодексу, відповідно до якого документами, які підтверджують право віднесення понесених сум до складу витрат, є розрахункові, платіжні та інші первинні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.