Державна податкова служба України за дорученням Міністерства фінансів України від 07.02.2012 р. № 31-08130-05-18/2706 розглянула лист редакції газети української бухгалтерії "Бухгалтерія" стосовно підтвердження витрат платників податку на прибуток на придбання пально-мастильних матеріалів та повідомляє.

Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI , із змінами та доповненнями (далі - Кодекс), визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати на придбання пально-мастильних матеріалів можуть бути віднесені до складу витрат платника податку. При цьому у податковому обліку витрати класифікуються залежно від використання основних засобів, зокрема, придбання пально-мастильних матеріалів (загальновиробничі, адміністративні, витрати на збут) (пп. "г" пп. 138.8.5 п. 138.8, пп. "в" пп. 138.10.2, пп. "є" та пп. "ж" пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Кодексу ).

Наказом Держкомстату України від 17.02.98 р. № 74, який зареєстровано в Мін'юсті України 05.03.98 р. за № 149/2589, затверджено типову форму № 3 "Подорожній лист службового легкового автомобіля" та Інструкцію про порядок застосування подорожнього листа службового легкового автомобіля та обліку транспортної роботи (далі - Інструкція).

Ця Інструкція встановлює єдиний порядок застосування подорожнього листа службового легкового автомобіля типової форми № 3 (далі - Подорожній лист форми № 3) при виконанні службових поїздок, а також для обліку транспортної роботи службових легкових автомобілів. Виконання положень Інструкції обов'язкове для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від відомчого підпорядкування та форми власності: які надають службові легкові автомобілі для транспортного обслуговування юридичних осіб на комерційній основі або використовують їх у службових поїздках за власними потребами; для яких за їх замовленням здійснюється транспортне обслуговування службовими легковими автомобілями (пп. 1.1 п. 1 Інструкції).