Державна податкова служба України у зв'язку із численними зверненнями щодо визначення бази оподаткування фіксованого сільськогосподарського податку повідомляє наступне.

Фіксований сільськогосподарський податок (далі - ФСП) віднесено до спеціального податкового режиму, що визначає особливий порядок його справляння та інші його складові й елементи і регламентується розділом XIV "Спеціальні податкові режими" Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI , зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс).

Спеціальний податковий режим - це система заходів, що визначає особливий порядок оподаткування окремих категорій господарюючих суб'єктів. Спеціальний податковий режим може передбачати особливий порядок визначення елементів податку та збору, звільнення від сплати окремих податків та зборів. Спеціальні податкові режими встановлюються та застосовуються у випадках і порядку, визначених виключно Кодексом (стаття 11 Кодексу).

Фіксований сільськогосподарський податок - це податок, який справляється з одиниці земельної площі у відсотках її нормативної грошової оцінки та сплата якого замінює сплату окремих податків і зборів (підпункт 14.1.256 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Базою оподаткування ФСП для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), проведена за станом на 1 липня 1995 року, для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) - нормативна грошова оцінка одного гектара ріллі в Автономній Республіці Крим або в області, проведена за станом на 1 липня 1995 року (пункт 303.1 статті 303 Кодексу).

Розмір ставок ФСП з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду для сільськогосподарських товаровиробників залежить від категорії (типу) земель, їх розташування і становить у відсотках бази оподаткування, тобто до їх нормативної грошової оцінки, проведеної за станом на 1 липня 1995 року, у відповідності до вимог статті 304 Кодексу.

Поняття "нормативна грошова оцінка земельних ділянок" вживається у значенні, визначеному Законом України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV "Про оцінку земель" , із змінами і доповненнями (далі - Закон № 1378). Статтею 1 цього Закону встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до статті 5 Закону № 1378 нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Методика нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213, із змінами і доповненнями (далі - Методика).