Державна податкова служба України розглянула лист <...> про обрання спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності юридичними та фізичними особами - підприємцями, які здійснюють виробництво та продаж ювелірних виробів об'єднанню підприємств ювелірної промисловості "Асоціації ювелірів України", та повідомляє.

З 1 січня 2012 року набрав чинності Закон України від 4 листопада 2011 року № 4014-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності" (далі - Закон № 4014).

Абзацом четвертим підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України (далі - Кодекс) (у редакції Закону № 4014 ) встановлено, що фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення, не можуть бути платниками єдиного податку.

У Кодексі поняття "видобуток, виробництво, реалізація дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння" не визначено. Терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (ст. 5 Кодексу ).

Законом, який визначає правові основи і принципи державного регулювання видобутку, виробництва, використання, зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контролю за операціями з ними, є Закон України від 18 листопада 1997 року № 637/97-ВР "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" (далі - Закон № 637).

Пунктом 1 статті 1 Закону № 637 встановлено, що дорогоцінні метали - це золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо). Дорогоцінне каміння - це природні та штучні (синтетичні) мінерали у сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах) (п. 2 ст. 1 Закону № 637 ).

Поняття "вироби з дорогоцінного металу" визначено в Інструкції про здійснення державного експертно-пробірного контролю за якістю ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів , затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 р. № 244 та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 25.03.2004 р. за № 369/8968.

Так, виріб з дорогоцінного металу - це будь-який ювелірний (побутовий) виріб, виготовлений зі сплавів дорогоцінних металів (золота, срібла, платини, паладію), який використовується як прикраса або предмет побуту.

Отже, фізичні особи - підприємці, які здійснюють видобуток, виробництво та реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі ювелірних виробів, не можуть застосовувати спрощену систему оподаткування.

Крім того, пунктом 2 ст. 4 Закону № 637 визначено, що всі суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, що займаються операціями з дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням, ювелірними виробами з них, проводять їх облік за встановленими формами і подають статистичну звітність. Оперативний облік видобутку, переробки, переміщення дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, ювелірних виробів з них ведеться суб'єктами підприємницької діяльності окремо за кожним видом операції з урахуванням технології, виду утворених відходів та виробничих втрат. Особливості обліку дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогеннного утворення та напівдорогоцінного каміння визначаються Міністерством фінансів України.