1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Лист


ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
20.08.2003 N 13110/7/17-0517
ДПА у м. Києві
Державна податкова адміністрація України розглянула ваше звернення з питання правомірності застосування прогресивної шкали ставок оподаткування, встановлених Указом Президента України від 13.09.94 N 519/94, при проведенні перерахунку прибуткового податку з сукупної річної суми доходу, одержаного з різних джерел, і повідомляє.
Постановою Верховної Ради УРСР від 5 липня 1991 року N 1307-XII "Про порядок введення в дію Закону України "Про прибутковий податок з громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства" (пункт 4) було доручено Кабінету Міністрів (тоді УРСР) до 1 січня 1993 року розробити і подати на розгляд Верховної Ради Української РСР пропозиції про проведення другого етапу реформи прибуткового податку з громадян, яка передбачала б перехід до єдиних принципів оподаткування особистих доходів громадян на основі повного врахування їх сукупної річної суми, витрат на утримання дітей, утриманців та інших соціально виправданих витрат.
Вимоги цієї постанови були реалізовані у положеннях Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян". Так, у статті 2 Декрету чітко визначено, що об'єктом оподаткування у громадян, які мають постійне місце проживання в Україні, є сукупний оподатковуваний дохід за календарний рік (що складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів), одержаний з різних джерел як на території України, так і за її межами в натуральній і грошовій формі (національній або іноземній валюті).
Статтею 1 Декрету платниками (суб'єктами оподаткування) прибуткового податку з громадян (далі - прибутковий податок) в Україні визначені громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, як ті, що мають, так і ті, що не мають постійного місця проживання в Україні.
При цьому, Декрет не встановлює окремих підходів до оподаткування доходів громадян у залежності від їх віку, громадянства, статі, раси, національності, сімейного, соціального, майнового стану, приналежності до громадянських організацій та політичних партій, опанованої професії, здобутого рівня освіти, а вимагає дотримання єдиного принципу оподаткування доходів громадян на основі обчислення прибуткового податку з їх сукупної річної суми та однакового підходу до всіх платників при оподаткуванні їх доходів через механізм застосування неоподатковуваного мінімуму доходів та диференційованої і прогресивної шкали ставок оподаткування доходів, залежно від їх рівня.
Отже, на суму податкового зобов'язання платника щодо сплати прибуткового податку впливає лише рівень (сума) річного сукупного оподатковуваного доходу та податкова ставка, тобто громадяни, отримуючи однакові доходи мають сплачувати однакові податки.
Зазначене в повній мірі відповідає як Основному Закону України - Конституції України, так і Закону України "Про систему оподаткування" (статті 3, 4, 14), положення якого закріплюють за громадянами обов'язок сплачувати податок з отриманих доходів виходячи, зокрема, з принципу соціальної справедливості - шляхом запровадження економічного обгрунтованого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та застосування диференційованого і прогресивного оподаткування громадян, які отримують високі та надвисокі доходи.
Визначення сукупного оподатковуваного доходу, одержаного громадянами у календарному році, та суми податку, який належить сплатити його платнику з річної суми доходу у відповідності до вимог Декрету, провадиться тільки:
- підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності у разі виплати ними доходів громадянам за місцем їх основної роботи (стаття 9), тобто там де ведеться трудова книжка;
- податковими органами за місцем проживання громадян - при наявності у громадянина джерела отримання доходів іншого (інших) ніж місце основної роботи (статті 12, 14).
За місцем основної роботи громадян обчислення прибуткового податку з їх сукупного річного оподатковуваного доходу провадиться цими ж підприємствами, установами, організаціями і фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, що виплачували протягом року доходи громадянам (найманим працівникам), і які володіють повною інформацією про всі виплачені доходи за місцем основної роботи.
Громадянам, які протягом календарного року мали доходи, що не можуть бути віднесені до доходів, одержаних за місцем основної роботи, обчислення прибуткового податку (перерахунок податку) за їх сукупним річним доходом провадять податкові органи за місцем їх проживання на підставі декларації про доходи, що подаються особами після закінчення звітного року (статті 12, 19 Декрету) . В декларації про доходи вказуються, зокрема, суми доходу отримані за місцем основної роботи, суми доходу, отримані не за місцем основної роботи, доходи від підприємницької діяльності та всі інші доходи. Декларація про доходи є складовим документом для правильного і своєчасного проведення податковими органами перерахунку прибуткового податку з сукупного річного оподатковуваного доходу та визначення реальної суми податкового зобов'язання по цьому податку.

................
Перейти до повного тексту