Державна податкова адміністрація України на виконання доручень Кабінету Міністрів України розглянула листи комунального підприємства щодо застосування підпункту 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 розділу V Податкового кодексу України і повідомляє.

Діючим законодавством встановлено окремі джерела оплати вартості житлово-комунальних послуг (і в тому числі теплової енергії):

- регульований тариф на оплату таких послуг, який сплачується населенням і який є меншим за їх собівартість. При цьому оплата вартості комунальних послуг, наданих населенню, може здійснюватися в межах тарифу як безпосередньо населенням, так і за рахунок бюджетних субсидій, наданих пільговим категоріям громадян;

- виробнича дотація з бюджету, яка є компенсацією на покриття різниці, яка склалася між фактичними витратами на виготовлення (придбання) житлово-комунальних послуг (і в тому числі теплової енергії) (собівартістю) і регульованими тарифами на їх продаж населенню (різниця між собівартістю і тарифом).

Пунктом 188.1 статті 188 розділу V Податкового кодексу України (далі - Кодекс) визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Таким чином, база оподаткування житлово-комунальних послуг визначається виходячи з їх повної собівартості (тариф, отриманий від громадян, та компенсація різниці між собівартістю і тарифом, отримана з бюджету).

При цьому, згідно з підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 розділу V Кодексу операції з постачання товарів/послуг у частині суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Отже, при наданні житлово-комунальних послуг (і в тому числі теплової енергії) вартість таких послуг, яка була оплачена населенням чи бюджетами відповідного рівня (в зв'язку з наданням населенню пільг та субсидій) в межах встановленого регульованого тарифу, підлягає оподаткуванню за ставкою 20%. Різниця між фактичними витратами на виготовлення (придбання) житлово-комунальних послуг (і в тому числі теплової енергії) (собівартістю) і регульованими тарифами на їх продаж населенню (різниця між собівартістю і тарифом) звільняється від оподаткування.

Крім того, як в умовах дії Кодексу, так і в умовах дії Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон) не оподатковувалися виплати дотацій та субсидій за рахунок бюджетів, а також діяли і залишаються діючими вимоги щодо розподілу податкового кредиту при здійсненні оподатковуваних і неоподатковуваних операцій (підпункт 7.4.3 пункту 7.4 статті 7 Закону та статті 199 розділу V Кодексу відповідно).