Державна податкова адміністрація України повідомляє, що у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України (далі - Кодекс) норми щодо адміністрування збору за спеціальне використання води (розділ XVI "Збір за спеціальне використання води" Кодексу) дещо змінилися.

1. Змінилася назва збору. Якщо раніше він називався "збір за спеціальне водокористування в частині використання поверхневих та підземних вод", то з 1 січня 2011 року його назва - "збір за спеціальне використання води".

2. Платниками збору за спеціальне використання води визначені водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва (стаття 323 Кодексу) .

До набрання чинності Кодексом (1 січня 2011 року) бюджетні установи, які використовували воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб, збір за спеціальне використання водних ресурсів до бюджету не сплачували. Разом з цим у разі якщо бюджетні установи використовували воду одночасно для задоволення власних потреб: питних, санітарно-гігієнічних цілей, а також використовували воду для здійснення діяльності у сфері громадського харчування (приготування страв) для здійснення лікувальних процедур, прання білизни тощо, то збір за спеціальне використання водних ресурсів сплачувався до бюджету на загальних підставах за всю фактично використану воду, з урахуванням обсягу втрат води у системах водопостачання.

З набранням чинності Кодексу бюджетні установи не є платниками збору за спеціальне використання води.

Разом з цим відповідно до пункту 326.13 статті 326 Кодексу у разі якщо водокористувачі, які повністю утримуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, використовують обсяги води для господарської діяльності, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, збір обчислюється на загальних підставах з усього обсягу використаної води з урахуванням обсягу втрат води в їх системах постачання. Господарська діяльність (підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Кодексу) - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Також розширено поняття вторинних водокористувачів. Якщо до набрання чинності Кодексу до вторинних водокористувачів відносилися тільки водокористувачі, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водозабірних споруд первинних водокористувачів, то з 1 січня 2011 року до вторинних водокористувачів також відносяться водокористувачі, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів інших водокористувачів.

Відповідно до статті 42 Водного кодексу України до первинних водокористувачів відносяться суб'єкти господарювання, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.

3. Об'єкти оподаткування збором залишилися незмінними. Це передусім фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.

Об'єктом оподаткування збором за спеціальне використання води без її вилучення з водних об'єктів є:

- для потреб гідроенергетики - фактичний обсяг води, що пропускається через турбіни гідроелектростанцій для вироблення електроенергії;

- для потреб водного транспорту - час використання поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується (залежно від тоннажності), та пасажирським флотом, що експлуатується (залежно від кількості місць).

Об'єктом оподаткування збором за спеціальне використання води для потреб рибництва є фактичний обсяг води, необхідної для поповнення водних об'єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов'язане із втратами води на фільтрацію та випаровування).

4. З 1 січня 2011 року збір за спеціальне використання води не справляється за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок) (підпункт 324.4.1 пункту 324.4 статті 324 Кодексу) . Тобто, починаючи з 1 січня 2011 року водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб, повинні справляти збір за спеціальне використання води на загальних підставах.

Також за нормами Кодексу почнеться справляння збору за спеціальне використання води під час експлуатації водних шляхів буксирним флотом (звільнення буксирного флоту було передбачено пунктом 16 Порядку справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 серпня 1999 року N 1494) (далі - Порядок N 1494).

5. Розширено перелік видів використання води, за які збір не справляється, а саме:

- за воду, що використовується для пилозаглушення у кар'єрах (підпункт 324.4.4 пункту 324.4 статті 324 Кодексу) ;

- за воду, що втрачена в магістральних водогонах (підпункт 324.4.6 пункту 324.4 статті 324 Кодексу) ;

- за воду, що використовується садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами) (підпункт 324.4.10 пункту 324.4 статті 324 Кодексу) ;

- за воду, що забирається для реабілітації, лікування та оздоровлення реабілітаційними установами для інвалідів та дітей-інвалідів, підприємствами, установами та організаціями фізкультури та спорту для інвалідів та дітей-інвалідів, які засновані всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів відповідно до закону (підпункт 324.4.11 пункту 324.4 статті 324 Кодексу) .

Крім зазначеного, збір не справляється згідно з підпунктами пункту 324.4 статті 324 Кодексу:

324.4.2 - за воду, що використовується для протипожежних потреб;

324.4.3 - за воду, що використовується для потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших населених пунктів;

324.4.4 - за воду, що використовується для пилозаглушення у шахтах;

324.4.5 - за воду, що забирається науково-дослідними установами, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, для проведення наукових досліджень у галузі рисосіяння та для виробництва елітного насіння рису;

324.4.6 - за воду, що втрачена в магістральних та міжгосподарських каналах зрошувальних систем;

324.4.7 - за підземну воду, що вилучається з надр для усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення, зсуву, забруднення тощо), крім кар'єрної, шахтної та дренажної води, що використовується у господарській діяльності після вилучення та/або отримується для використання іншими користувачами;

324.4.8 - за воду, що забирається для забезпечення випуску молоді цінних промислових видів риби та інших водних живих ресурсів у водні об'єкти;

324.4.9 - за морську воду, крім води з лиманів.

Збір за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики не справляється з гідроакумулюючих електростанцій, які функціонують у комплексі з гідроелектростанціями.

Збір за спеціальне використання води для потреб водного транспорту не справляється:

- з морського водного транспорту, який використовує річковий водний шлях виключно для заходження з моря у морський порт, розташований у пониззі річки, без використання спеціальних заходів забезпечення судноплавства (попуски води з водосховищ та шлюзування);

- під час експлуатації водних шляхів стоянковими (нафтоперекачувальні станції, плавнафтобази, дебаркадери, доки плавучі, судна з механічним обладнанням та інші стоянкові судна) і службово-допоміжними суднами та експлуатації водних шляхів річки Дунаю.

6. Ставки збору за спеціальне використання води, визначені пунктами 325.1-325.7 статті 325 Кодексу, а саме:

325.1 - ставки збору за спеціальне використання поверхневих вод залежно від басейну річок (в гривнях за 100 куб. метрів). У 2010 році норматив збору застосовувався у копійках за куб. метр використаної поверхневої води.

325.2 - ставки збору за спеціальне використання підземних вод залежно від регіону (в гривнях за 100 куб. метрів). У 2010 році норматив збору застосовувався у копійках за куб. метр використаної підземної води.

325.3 - ставка збору за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики становить 5,24 гривні за 10000 куб. метрів води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій. У 2010 році норматив збору застосовувався у копійках за 100 куб. метрів води, пропущеної через турбіни електростанцій (крім гідроакумулюючих електростанцій, які функціонують в комплексі з гідроелектростанціями).

325.4 - ставки збору за спеціальне використання поверхневих вод для потреб водного транспорту з усіх річок, крім Дунаю, становлять:

- для вантажного самохідного і несамохідного флоту, що експлуатується, - 0,09 гривні за 1 тоннаж-добу експлуатації;

- для пасажирського флоту, що експлуатується, - 0,01 гривні за 1 місце-добу експлуатації.

У 2010 році норматив збору застосовувався у копійках за 1 тоннаж-добу експлуатації та за 1 місце-добу експлуатації.

325.5 - ставки збору за спеціальне використання води для потреб рибництва становлять:

- 27,52 гривні за 10000 куб. метрів поверхневої води;

- 33,09 гривні за 10000 куб. метрів підземної води.

У 2010 році норматив збору застосовувався у копійках за 100 куб. метрів води.

325.6 - ставки збору за спеціальне використання води, яка входить виключно до складу напоїв, становлять:

- 25,60 гривні за 1 куб. метр поверхневої води;

- 29,86 гривні за 1 куб. метр підземної води.

325.7 - ставка збору за спеціальне використання шахтної, кар'єрної та дренажної води становить 5,93 гривні за 100 куб. метрів води.

Раніше такої ставки не було визначено.

325.10 - за умови використання води з лиманів платниками збору застосовується ставка збору, встановлена за спеціальне використання поверхневих вод відповідно до показника "Інші водні об'єкти", зазначеного у пункті 325.1 статті 325 - 29,66 грн. за 100 куб. метрів.

Ставки збору за спеціальне використання води, які визначені Кодексом, збільшені в 1,185 раза у порівнянні зі ставками, які діють у 2010 році.

Для теплоелектростанцій з прямоточною системою водопостачання збір за фактичний обсяг води, що пропускається через конденсатори турбін для охолодження конденсату, обчислюється із застосуванням коефіцієнта 0,005 (пункт 325.8 статті 325 Кодексу) , як і до набрання чинності Кодексом.

До ставок збору житлово-комунальні підприємства застосовують коефіцієнт 0,3 (пункт 325.9 статті 325 Кодексу) , як і до набрання чинності Кодексом.

За умови використання води з каналів платниками збору застосовуються ставки збору, встановлені за спеціальне використання води водного об'єкта, з якого забирається вода в канал.

За умови використання води із змішаних джерел водопостачання застосовуються ставки збору, встановлені для джерел, з яких формуються (наповнюються) змішані джерела.

7. Порядок обчислення збору за спеціальне використання води визначено статтею 326 Кодексу та дещо розширено і змінено.

Водокористувачі самостійно обчислюють збір за спеціальне використання води та збір за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року, а за спеціальне використання води для потреб водного транспорту - починаючи з першого півріччя поточного року, у якому було здійснено таке використання.