Згідно із вимогами пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. N 2755-VI витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. N 996-XIV визначено поняття первинного документа, як такого, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В свою чергу, абзацом першим пункту 10 Порядку та умов подання періодичної митної декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 р. N 1985, зі змінами та доповненнями, встановлено, що товари, ввезені на митну територію України за періодичною митною декларацією підприємствами з безперервним виробничим циклом, можуть бути використані для виробництва або за призначенням після виконання в установленому порядку митних процедур, пов'язаних з контролем за доставкою таких товарів і видань та здійснення передбачених статтею 27 Митного кодексу України необхідних видів контролю.

Товари, крім зазначених в абзаці першому цього пункту, можуть бути використані підприємствами із заявленою метою лише після здійснення у повному обсязі їх митного оформлення.

У разі здійснення платником операцій з особами, які є нерезидентами, відповідно до підпункту 11.2.3 пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валових витрат платника податку визначалась дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті - також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг) - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової).