Державна податкова адміністрація України розглянула лист <...> щодо питань оподаткування земельним податком і повідомляє.

Справляння плати за землю з 1 січня 2011 року здійснюється відповідно до положень Податкового кодексу України (далі - ПКУ), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до статті 14 ПКУ земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Відповідно до статей 270, 271 ПКУ об'єктом оподаткування плати за землю є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а базою оподаткування - нормативна грошова оцінка земельних ділянок, а у разі якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.

За земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), положеннями ПКУ ставка земельного податку встановлена у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.

Разом з тим положеннями ПКУ визначено особливості оподаткування окремих земельних ділянок.

Так, пунктом 276.1 статті 276 ПКУ визначено, що земельний податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів), зайняті житловим фондом, автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садівницькими товариствами, індивідуальними гаражами, садовими і дачними будинками фізичних осіб, а також за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами, справляється у розмірі 3 відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 275 цього Кодексу.

При цьому необхідно врахувати, що відповідно до пункту 286.1 статті 286 ПКУ підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Щодо сплати земельного податку товариствами та кооперативами відповідно до пункту 276.1 статті 276 ПКУ зазначаємо наступне.