Державна податкова адміністрація України з метою упередження та виявлення схем мінімізації сплати податків страховиками з використанням цінних паперів, зокрема векселів, повідомляє таке.

Як свідчать дані податкової звітності у 2010 році, близько 150 страховиків або 32% від загальної кількості зареєстрованих декларують доходи та витрати від операцій з векселями.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про страхування" (далі - Закон про страхування) предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов'язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням.

Дозволяються виконання зазначених видів діяльності у вигляді надання послуг для інших страховиків на підставі укладених цивільно-правових угод, надання послуг (виконання робіт), якщо це безпосередньо пов'язано із зазначеними видами діяльності, а також будь-які операції для забезпечення власних господарських потреб страховика.

Статтею 31 Закону про страхування встановлено, що кошти страхових резервів страховика повинні розміщуватися з урахуванням безпечності, прибутковості, ліквідності, диверсифікованості та мають бути представлені активами, в переліку яких векселі відсутні.

Під господарською діяльністю відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон про прибуток) розуміється будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Разом з тим відповідно до Національного стандарту бухгалтерського обліку N 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу, при наявності низки вимог, зокрема, впевненості, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства або імовірності надходження економічних вигод від надання послуг.