Державна податкова адміністрація України розглянула Ваше звернення, яке надійшло *** щодо питань оподаткування земельних ділянок садівницьких товариств і повідомляє таке.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України від 25.10.2001 N 2768-III (далі - Земельний кодекс), а справляння плати за землю - розділом XIII Податкового кодексу України від 02.12.2010 N 2755-VI (далі - Податковий кодекс).

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати і визначається залежно від грошової оцінки земель. Власники землі та землекористувачі, крім орендарів, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності. Платником земельного податку (платником) є власник земельних ділянок, земельних часток (паїв) землекористувач (статті 269 - 270 Податкового кодексу) .

Статтею 35 Земельного кодексу визначено, що громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.

Громадяни - члени садівницького товариства мають право приватизувати земельну ділянку, така приватизація здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства.

Землі загального користування садівницького товариства є його власністю, до них належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами та іншими об'єктами загального користування. Використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств.

Згідно зі статтею 116 Земельного кодексу громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених Земельним кодексом, або за результатами аукціону. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності у межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом.

Статтею 121 Земельного кодексу встановлено, що громадянам України можуть безоплатно передаватись земельні ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення садівництва у розмірі не більше 0,12 гектара.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (стаття 286 Податкового кодексу) . Юридичні особи самостійно обчислюють суму податкового зобов'язання щодо земельного податку в порядку та за ставками, визначеними Податковим кодексом

У статті 126 Земельного кодексу зазначено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що засвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою (державний акт), та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення та державної реєстрації договору оренди.