Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. N 2755-VI (далі - Кодекс), розглянула лист <...> щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб вихідної допомоги і повідомляє.

Статтею 44 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. N 322-VII (далі - Кодекс про працю) встановлено, що при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

Відповідно до підпункту 163.1.1 пункту 163.1 Розділу IV "Податок на доходи фізичних осіб" Кодексу об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний оподатковуваний доход.

Згідно з підпунктом 164.2.18 пункту 164.2 статті 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім визначених у статті 165 цього Кодексу. Доходи у вигляді вихідної допомоги, яка виплачується працівнику згідно зі статтею 44 Кодексу про працю при припиненні трудового договору, не входять до переліку доходів, визначених статтею 165 Кодексу.

Враховуючи наведене, вказана вихідна допомога включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку відповідно до підпункту 164.2.18 пункту 164.2 статті 164 Кодексу і оподатковується за ставками, встановленими пунктом 167.1 статті 167 Кодексу.