Державна податкова адміністрація України повідомляє, що у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України (далі - Кодекс) з 1 січня 2011 року норми щодо справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів, які встановлені розділом XVII Кодексу, дещо змінилися.

1. Змінено назву збору, а саме: з назви збору вилучено слова "користування земельними ділянками лісового фонду".

2. Розширено визначення платників збору. Якщо раніше обов'язки по сплаті збору були покладені на юридичних і фізичних осіб, яким надані в постійне або тимчасове користування земельні ділянки лісового фонду, то з 1 січня 2011 року (згідно зі статтею 329 Кодексу) платниками збору визначено лісокористувачів - юридичних осіб, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, фізичні особи (крім фізичних осіб, які мають право безоплатно без видачі спеціального дозволу використовувати лісові ресурси відповідно до лісового законодавства), а також фізичних осіб - підприємців, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціального дозволу (лісорубного квитка або лісового квитка) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами.

3. До 01.01.2011, відповідно до статті 67 Лісового кодексу України, у порядку спеціального використання можливо було здійснювати заготівлю деревини лише в порядку рубок головного користування. Проте відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року N 44 "Про затвердження такс на деревину лісових порід, що відпускається на пні, і на живицю", із змінами і доповненнями (далі - Постанова N 44), такси на деревину лісових порід застосовувалися під час відпуску будь-яким заготівельникам деревини лісових порід на пні, як в порядку рубок головного користування, так і суцільних санітарних та лісовідновних рубок, рубок, не пов'язаних з веденням лісового господарства (розчищення земельних ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв'язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, доріг тощо).

Підпунктом 330.1.2 пункту 330.1 статті 330 Кодексу законодавчо врегульовано питання віднесення до об'єктів оподаткування деревини, заготовленої під час проведення заходів:

а) щодо поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей (у деревостанах віком понад 40 років - рубки догляду за лісом, вибіркові санітарні рубки, вибіркові лісовідновні рубки, рубки, пов'язані з реконструкцією, ландшафтні рубки і рубки переформування; незалежно від віку деревостанів - суцільні санітарні та суцільні лісовідновні рубки);

б) з розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв'язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо.

Крім зазначеної деревини, до об'єктів оподаткування збором віднесені:

- деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування (підпункт 330.1.1 пункт 330.1 статті 330 Кодексу) ;

- другорядні лісові матеріали (заготівля живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків та інших другорядних лісових матеріалів, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства) (підпункт 330.1.3 пункту 330.1 статті 330 Кодексу) ;

- побічні лісові користування (заготівля сіна, випасання худоби, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету та інших побічних лісових користувань, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства) (підпункт 330.1.4 пункту 330.1 статті 330 Кодексу) ;

- використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт (підпункт 330.1.5 пункту 330.1 статті 330 Кодексу) .

4. Ставки збору за заготівлю деревини основних та неосновних лісових порід встановлені статтею 331 Кодексу. У порівнянні з діючими у 2010 році таксами, що були встановлені Постановою N 44, ставки збільшені в 1,185 рази.

Визначено повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад щодо встановлення ними ставок збору за заготівлю другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань та використання корисних властивостей лісів (пункт 331.11 статті 331 Кодексу) .

Разом з цим пунктом 5 розділу XIX "Прикінцеві положення" Кодексу доручено Кабінету Міністрів України щорічно до 1 червня вносити до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до Кодексу щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, зокрема, збору за спеціальне використання лісових ресурсів, з урахуванням індексу споживчих цін.

5. Порядок обчислення та сплати збору залишився майже незмінним.

Суб'єкти лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, до 10 числа місяця, що настає за звітним кварталом, повинні направляти органам державної податкової служби перелік лісокористувачів, яким видано лісорубні квитки та лісові квитки, за формою, встановленою центральним органом державної податкової служби за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства.

Сума збору обчислюється суб'єктами лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, і зазначається у таких дозволах.

Сума збору, зазначена в лісорубному та в лісовому квитках, підлягає перерахунку суб'єктом лісових відносин, який видає спеціальні дозволи, у разі якщо:

а) загальна кількість фактично заготовленої деревини під час її відпуску з обліком за площею перевищує зазначену в лісорубному квитку та кількість більше ніж на 10 відсотків;

б) фактичний обсяг використання лісових ресурсів перевищує зазначений у лісовому квитку на весь обсяг такого перевищення.

Підставою для перерахунку є спеціальні дозволи та акти огляду місць використання лісових ресурсів.

6. Базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному кварталу.

Лісокористувачі щокварталу складають розрахунок збору наростаючим підсумком з початку року за формою, затвердженою наказом ДПА України від 24.12.2010 N 1019, у якому окремим рядком зазначається сума збору, сплачена до отримання лісорубних та лісових квитків в каси суб'єктів лісових відносин, які їх видають, та подають його органу державної податкової служби за місцезнаходженням лісової ділянки у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду (протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (підпункт 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Кодексу)) , за винятком:

- лісокористувачів, якими до отримання лісорубних та лісових квитків збір вноситься в каси суб'єктів лісових відносин, які їх видають: