У доповнення до листів Державної податкової адміністрації України від 05.01.2000 р. N 116/7/16-1201 та від 14.09.2000 р. N 12471/7/16-1201 ДПА України зобов'язує податкові органи тримати на постійному контролі виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 07.12.99 р. N 2215 та проводити детальний аналіз процедур, пов'язаних з її виконанням.

Перш ніж прийняти рішення про проведення відшкодування податку на додану вартість одному платнику у рахунок погашення податкової заборгованості з платежів до державного бюджету його кредитору необхідно переконатися в наявності фактичної відповідно дебіторської і кредиторської заборгованості за операції з продажу товарів (робіт, послуг) між такими суб'єктами підприємницької діяльності.

По-друге, необхідно з'ясувати по яких безпосередньо товарах (роботах, послугах) виникла заборгованість і, враховуючи те, що діючим законодавством паралельно з методом "нарахування" податку на додану вартість передбачено для окремих товарів "касовий" метод його обчислення, звертати увагу на своєчасність та повноту визначення податкової бази. Якщо між суб'єктами підприємницької діяльності договором була передбачена грошова форма оплати за товари (вугілля, електрична та теплова енергія, газ, послуги з водопостачання, технічного обслуговування ліфтів та інші), зобов'язання по яких з податку на додану вартість виникають по даті надходження коштів на банківський рахунок, то на дату оформленого протоколом рішення (погодженого з усіма учасниками розрахунку), виникають податкові зобов'язання за проданий товар, виконані роботи, надані послуги.