1. Щодо оподаткування податком на додану вартість операцій з реалізації за дорученням перевізника через автостанцію квитків пасажирам на перевезення.

Діючі на сьогоднішній день норми Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон) передбачають, що сума податку на додану вартість додається до ціни товарів (послуг) (підпункт 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 та пункт 7.1 статті 7 Закону) .

При цьому платники - суб'єкти господарювання, здійснюючи продаж товарів (послуг), зобов'язані утримувати у споживачів таких товарів (послуг) податок на додану вартість в складі їх вартості та вносити суму податку до бюджету, а покупці, які придбавають товари та споживають послуги (незалежно від того, чи вони є суб'єктами підприємницької діяльності чи ні), здійснюють компенсацію вартості таких товарів і послуг продавцям за цінами разом з податком на додану вартість.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів (послуг) на митній території України.

Пунктом 5.1.13 статті 5 вказаного Закону визначено, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом (крім таксомоторів) у межах населеного пункту, тарифи на які регулюються органом місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, визначеної законом.

Усі інші операції з надання послуг по перевезенню пасажирів на митній території України, крім вищеперелічених звільнених від оподаткування операцій, підлягають оподаткуванню податком на додану вартість у загальновстановленому порядку за ставкою 20%.

Оподаткування податком на додану вартість при здійснені операцій у межах договорів поруки, доручення, комісії здійснюється у порядку, передбаченому пунктом 4.7 статті 4 Закону.