Справляння державного мита в Україні регулюється Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року N 7-93 "Про державне мито", з відповідними змінами і доповненнями, яким визначено платників державного мита на території України (фізичні та юридичні особи - за вчинення в їх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те (органами), об'єкти справляння державного мита, тобто за що саме воно справляється, розміри ставок державного мита та порядок його сплати.

Відповідно до підпункту "г" пункту 2 статті 3 Декрету державне мито із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами справляється у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми (в редакції Закону України від 07.03.2002 N 3096-III) .

Порядок подання позову і сплати державного мита визначений Господарським процесуальним кодексом України (далі - Кодекс), зокрема, відповідно до статті 94 Кодексу апеляційна скарга (подання) подається (вноситься) до суду у письмовій формі і до неї додаються докази сплати державного мита.