Відповідно до пункту 23 частини другої статті 7 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку роз'яснює порядок здійснення ідентифікації під час провадження професійної діяльності з торгівлі цінними паперами з урахуванням застосування статей 5 та 6 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом".

Відповідно до статей 5 та 6 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" (далі - Закон) суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний проводити ідентифікацію особи:

- яка здійснює фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу;

- яка відкриває рахунок (в тому числі депозитний);

- за наявності підстав вважати, що інформація щодо ідентифікації потребує уточнення;

- яка діє як представник іншої особи;

- яка є вигодоодержувачем.

Згідно зі статтею 18 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", фінансова установа зобов'язана ідентифікувати відповідно до законодавства України:

- клієнтів, що відкривають рахунки у фінансовій установі;

- клієнтів, що укладають договори про надання фінансових послуг;

- клієнтів, які здійснюють операції, що підлягають фінансовому моніторингу;

- осіб, уповноважених діяти від імені зазначених клієнтів.

Фінансова установа надає відповідні фінансові послуги лише після здійснення ідентифікації особи клієнтів та вжиття заходів відповідно до законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", професійна діяльність з торгівлі цінними паперами на фондовому ринку провадиться торговцями цінними паперами - господарськими товариствами, для яких операції з цінними паперами є виключним видом діяльності, а також банками.

Професійна діяльність з торгівлі цінними паперами включає:

брокерську діяльність;

дилерську діяльність;

андеррайтинг;

діяльність з управління цінними паперами.

Торговці цінними паперами повинні проводити ідентифікацію з урахуванням специфіки видів діяльності з торгівлі цінними паперами.

Відповідно до розділу II Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андерайтингу, управління цінними паперами, затверджених рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 12.12.2006 N 1449 (далі - Правила),

клієнт - особа, в інтересах якої діє торговець на підставі відповідного договору;

контрагент торговця - особи, що укладають з торговцем договори купівлі-продажу (міни) цінних паперів.

Враховуючи те, що в Законі відсутні визначення "клієнт" і "контрагент", однак вказані особи виступають особами, які здійснюють фінансові операції, в даних рекомендаціях для визначення осіб, відносно яких проводиться ідентифікація, терміни "клієнт" і "контрагент" вживаються відповідно до вищезазначених Правил.

1. Брокерська діяльність.

Згідно із розділом II Правил, брокерська діяльність - укладення торговцем цивільно-правових договорів (зокрема договорів комісії, доручення) щодо цінних паперів від свого імені (від імені іншої особи), за дорученням і за рахунок іншої особи.

При здійсненні такої діяльності торговцями цінними паперами укладаються договори на брокерське обслуговування, договори комісії та договори доручення.

Укладаючи зазначені вище договори торговці цінними паперами, зобов'язані провести ідентифікацію:

- клієнтів, що укладають договори;

- клієнтів, які здійснюють фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу;

- осіб, уповноважених діяти від імені клієнтів;

- осіб, які є вигодоодержувачами клієнтів;

- осіб (контрагентів), у разі, якщо фінансова операція підлягає фінансовому моніторингу;

- коли інформація по ідентифікації потребує уточнення.

2. Дилерська діяльність.

Відповідно до розділу II Правил, дилерська діяльність - укладення торговцем цивільно-правових договорів щодо цінних паперів від свого імені та за свій рахунок з метою перепродажу, крім випадків, передбачених законом. Дилерський договір - договір купівлі-продажу (міни) цінних паперів, що укладається торговцем від свого імені та за свій рахунок, крім випадків, передбачених законом.