Відповідно до плану роботи Комісії на 2009 рік, затвердженого рішенням Комісії від 23 грудня 2008 р. N 1572, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку

1. Звіт Консультаційно-експертної ради Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у 2008 році взяти до відома (додається).

2. Керівнику апарату Комісії Ю.Назаренку опублікувати Звіт Консультаційно-експертної ради відповідно до чинного законодавства

3. Контроль за виконанням цього рішення залишаю за собою.

Консультаційно-експертна рада Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - КЕР) здійснювала свою роботу згідно з рішеннями Комісії від 10.09.02 р. N 248, від 29.10.2002 р. N 340, від 01.12.2004 р. N 502, від 18.04.2006 р. N 292, якими було затверджено нове Положення про КЕР та склад КЕР (додаток N 1).

Голова КЕР - член Комісії Бурмака М.О.

Співголова КЕР - завідувач кафедри міжнародних фінансів Київського національного економічного університету, доктор економічних наук, професор Мозговий О.М.

Секретар КЕР - Харламов П.П.

Порядок роботи КЕР, її органів та посадових осіб визначається Положенням про Консультаційно-експертну раду Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, з внесеними змінами, затвердженого рішенням Комісії від 10.09.2002 р. N 248. У 2004 році були внесені зміни до Положення, затверджені рішенням Комісії від 01.12.2004 р. N 502. Склад КЕР затверджено також відповідним рішенням Комісії від 29.10.2002 р. N 340, а зміни у складі Ради затверджені відповідними рішеннями Комісії від 29.09.2004 р. N 422, від 13.10.2004 р. N 449, від 01.12.2004 р. N 502, від 18.04.2006 р. N 292, 13.11.2007 р. N 2140.

Порядок скликання і проведення засідань КЕР, роботи її секцій та іншу діяльність встановлює Регламент КЕР, затверджений рішенням Ради від 18.12.2002 р.

У складі КЕР працюють такі секції: правового забезпечення розвитку фондового ринку; розвитку інфраструктури фондового ринку; розвитку корпоративного управління; інституціональних інвесторів (додаток N 2).

Постійно працюють також робочі та експертні групи з розгляду документів за окремими напрямами.

У 2008 році було проведено шість засідань КЕР.

Робота КЕР у 2008 році пройшла під знаком опрацювання проекту Закону України "Про акціонерні товариства"; забезпечення виконання покладених на Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку повноважень Законом України "Про акціонерні товариства"; аналізу негативних наслідків глобальної фінансової кризи та заходів із стабілізації ситуації на фондовому ринку України; Члени КЕР продовжували також працювати над поліпшенням законодавчих умов для залучення інвестицій в економіку України через фондовий ринок.

Український фондовий ринок демонструє тенденції до стагнації за наслідками глобальної фінансової кризи. Він залишається на одному з останніх місць у Європі за рівнем розвитку організаційної структури. Учасники ринку спільно з державним регулятором мають об'єднати зусилля для подолання негативних наслідків глобальної фінансової кризи та щодо його розвитку.

На засіданнях КЕР у 2008 році було розглянуто: проект Закону України "Про акціонерні товариства"; Порядок реєстрації випуску похідних цінних паперів та проспекту їх емісії; Положення про порядок реєстрації змін до правил фондової біржі щодо запровадження в обіг на фондовій біржі специфікацій стандартизованих строкових контрактів; проект Закону "Про Фонд гарантування інвестицій на фондовому ринку"; проект Порядку визнання емісії цінних паперів недобросовісною та недійсною; аналіз негативних наслідків глобальної фінансової кризи та заходів із стабілізації ситуації на фондовому ринку України; заходів із запровадження положень Закону "Про акціонерні товариства"; Програму вдосконалення нормативної бази фондового ринку України; роботу робочої консультативної групи ДКЦПФР з підготовки та експертного опрацювання проектів документів з метою забезпечення реалізації положень Закону "Про акціонерні товариства".

Протягом останніх півроку робоча група, створена з учасників фондового ринку, здійснювала опрацювання проектів документів з метою забезпечення реалізації положень Закону "Про акціонерні товариства".

Закон "Про акціонерні товариства" було зроблено максимально технологічним, він мав сформувати ефективну систему законодавчого регулювання діяльності акціонерних товариств, яка могла бути реалізована на практиці.

З врахуванням практики проходження попередніх варіантів закону "Про акціонерні товариства" " у парламенті, моделювався порядок набуття чинності нормами нового законопроекту та їх розповсюдження на існуючі і новостворювані АТ. Такий підхід було обумовлено тим, що в результаті приватизації в Україні виникла велика кількість відкритих та закритих акціонерних товариств, частка яких у вітчизняній економіці є достатньо вагомою. Законопроект зачіпає інтереси значної кількості економічних суб'єктів. Небажання цих суб'єктів змінювати існуючу систему управління АТ було однією з основних причин неприйняття попередніх варіантів закону "Про акціонерні товариства".

Новим Законом пропонується поетапна модель запровадження. Зокрема, його норми повністю розповсюджуватимуться на новостворювані акціонерні товариства. Для чинних ВАТ, які найбільш наближені до визначення "публічні компанії", передбачається термін до двох років для приведення їхньої діяльності у відповідність із нормами нового закону.

В свою чергу, ЗАТ, створені до набуття чинності новим законом, продовжуватимуть працювати на базі Закону "Про господарські товариства". Натомість, якщо в цих ЗАТ відбуватимуться зміни (зміна розміру статутного капіталу, деномінація акцій, емісія цінних паперів) такі товариства будуть зобов'язані привести свою діяльність у відповідність до нового закону, або змінити організаційно-правову форму.

В результаті, через два роки в Україні має функціонувати два види акціонерних товариств - публічні компанії та ЗАТ (приватні), кількість яких поступово зменшуватиметься. Запропонована модель, на думку учасників робочої групи, значно підвищить перспективи впровадження оптимальної моделі корпоративного управління.

Слід зазначити, що в Законі міститься ціла низка нововведень, спрямованих на вдосконалення моделі управління АТ. Зокрема, документ передбачає: механізми захисту прав міноритарних акціонерів та збалансування інтересів різних груп акціонерів; процедури діяльності наглядової ради; процедури скликання та проведення загальних зборів акціонерів; механізми роботи виконавчого колегіального органу АТ та інші.

На засіданні КЕР був розглянутий проект Закону "Про Фонд гарантування інвестицій на фондовому ринку", який розробила ДКЦПФР, встановлюються засади функціонування Фонду гарантування інвестицій на фондовому ринку та порядок здійснення компенсаційних виплат інвесторам - фізичним особам, які втратили свої кошти внаслідок ліквідації, в тому числі у разі банкрутства учасників Фонду. Однією з цілей розробки документу є гармонізація вітчизняного законодавства з директивами Європейського Союзу.

Документом передбачається, що Фонд є установою, яка утворюється відповідно до вимог Цивільного кодексу з метою здійснення компенсаційних виплат інвесторам - фізичним особам, які втратили свої кошти внаслідок ліквідації, в тому числі у разі банкрутства торговців цінними паперами, що отримали ліцензію на право провадження діяльності з управління цінними паперами, та компаній з управління активами.

Участь у Фонді торговців цінними паперами, що отримали ліцензію на право провадження діяльності з управління цінними паперами, та компаній з управління активами, в управлінні яких знаходяться інститути спільного інвестування, крім інститутів спільного інвестування, які не мають право залучати кошти фізичних осіб, є обов'язковою. Учасники Фонду зобов'язані сплачувати збори до цієї установи. При цьому державний контроль за діяльністю Фонду здійснюватиметься ДКЦПФР.

Як було зазначено на засіданні КЕР, у банківському секторі України досить ефективно функціонує Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. При цьому застосування аналогічної моделі на ринку спільного інвестування є недоречним. Адже, між банком та його вкладниками та між ІСІ чи торговцем цінними паперами та їх клієнтами існують різні економічні та юридичні відносини.

У першому випадку спостерігаються відносини боргу, позики та відшкодування, а у другому - відносини власності без боргових зобов'язань. При цьому банкрутство КУА, яка не має прямих відносин з інвесторами, не впливає на функціонування інвестиційного фонду. Однак, законопроектом передбачається, що КУА має здійснювати певні відрахування на користь інвесторів до Фонду гарантування інвестицій на фондовому ринку.

Подібна ситуація спостерігається й щодо торговців цінними паперами, що займаються діяльністю з управління цінними паперами. В Україні така діяльність не є довірчим управлінням і всі права власності залишаються у інвестора. Як наслідок, прийняття зазначеного закону призведе до зайвого навантаження на суб'єктів, які ні за укладеними з клієнтами договорами, ні за законом не несуть відповідальності перед інвесторами.

Також були спрогнозовані значні проблеми при застосуванні даного документа на практиці. Законопроект є більш доречним для інших сегментів фінансового ринку, наприклад, для ринку кредитних спілок.

УАІБ здійснила аналіз законопроекту і направила свої висновки до Комісії. На поточному етапі більш доцільно розробити зміни до чинного Закону "Про цінні папери та фондовий ринок" щодо врегулювання діяльності з управління цінними паперами та сприяти прийняттю закону про довірче управління активами. З метою гармонізації вітчизняного законодавства щодо фондового ринку із директивами ЄС доцільно здійснити його аналіз на предмет існування в ньому механізмів захисту інвестицій.

За наслідками обговорення КЕР вирішила не підтримувати зазначений законопроект, а також зібрати пропозиції щодо нього та направити їх до Комісії.

Як зазначалося на засіданнях КЕР, на яких обговорювався законопроект "Про акціонерні товариства", значною проблемою на поточному етапі є закритість акціонерних компаній для акціонерів та інвесторів, яка не дозволяє їм приймати управлінські та інвестиційні рішення. Акціонеру потрібна достовірна інформація про діяльність АТ для прийняття рішень щодо голосування на загальних зборах акціонерів, утримання чи продажу належних йому акцій тощо.

В свою чергу, інвестори, які вкладають кошти в акціонерні товариства, також повинні володіти такою інформацією. В іншому випадку не варто розраховувати на збільшення обсягів інвестицій, насамперед іноземних капіталовкладень, у вітчизняну економіку. Крім того, інформації про діяльність акціонерних товариств потребують інституційні інвестори - інститути спільного інвестування, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії, а також аналітики фондового ринку.

Останнім часом відбулося вдосконалення нормативної бази у цій сфері. Зокрема, вимоги щодо розкриття інформації АТ містяться у Положенні про розкриття інформації емітентами цінних паперів, яке затверджене ДКЦПФР. За допомогою проекту USAID Комісія запроваджує електронну систему розкриття інформації. Разом із тим, на законодавчому рівні існують значні прогалини.

Окремий розділ у документі повинен містити вимоги щодо інформаційної політики акціонерного товариства та обов'язковості розкриття інформації. При цьому окрема увага має бути приділена розкриттю інформації публічними акціонерними компаніями.

Серед інших питань, які були опрацьовані КЕР, слід виділити механізми представництва в органах управління АТ акціонерів - юридичних осіб, запровадження в акціонерних товариствах посади корпоративного секретаря, або директора із зв'язків з інвесторами, комітету з аудиту, а також незалежних членів спостережних рад.

У ході обговорення законопроекту члени КЕР зазначили - його розробникам доцільно орієнтуватися на європейський досвід у сфері діяльності акціонерних товариств. Новий закон має стати основоположним документом, на основі якого будуватиметься система корпоративного управління в Україні. При цьому після введення Закону в дію необхідно забезпечити чітке дотримання його норм.

На засіданні КЕР був розглянутий Проект Порядку визнання емісії цінних паперів недобросовісною та недійсною.

Проект Порядку визнання емісії цінних паперів недобросовісною та недійсною був розроблений ДКЦПФР відповідно до Законів "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" та "Про цінні папери та фондовий ринок". Він визначає процедуру визнання емісії недобросовісною, тимчасового зупинення відкритого (публічного) розміщення цінних паперів, поновлення відкритого (публічного) розміщення цінних паперів, порядок визнання емісії недійсною.

Дія цього документа розповсюджуватиметься на емісійні цінні папери, реєстрацію випуску яких здійснює ДКЦПФР, а саме: акції, облігації підприємств, облігацій внутрішніх місцевих позик, іпотечні сертифікати, іпотечні облігації, сертифікати фондів операцій з нерухомістю, інвестиційні сертифікати.

Згідно з проектом, недобросовісна емісія цінних паперів - це дії, що порушують процедуру емісії, встановлену Законом "Про цінні папери та фондовий ринок", іншими нормативно-правовими актами, і є підставою для прийняття рішення про відмову в реєстрації випуску цінних паперів, проспекту емісії цінних паперів, а також зупинення відкритого (публічного) розміщення цінних паперів.