Відповідно до пункту 23 частини другої статті 7 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку роз'яснює порядок застосування частини четвертої статті 159 Цивільного кодексу України та статті 42 Закону України "Про господарські товариства" при вирішенні питання про правомочність рішення загальних зборів акціонерів про реорганізацію акціонерного товариства.

Відносини, що виникають у зв'язку з припиненням діяльності господарського товариства, регулюються Цивільним та Господарським кодексами України та Законом України "Про господарські товариства".

Відповідно до статті 19 Закону України "Про господарські товариства" припинення діяльності товариства відбувається шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) або ліквідації.

Тобто, Закон України "Про господарські товариства" передбачає два шляхи припинення товариства: реорганізацію, до якої відносяться злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення, та ліквідацію.

Відповідно до статті 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

У разі злиття суб'єктів господарювання усі майнові права та обов'язки кожного з них переходять до суб'єкта господарювання, що утворений внаслідок злиття.

У разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання.

У разі поділу суб'єкта господарювання усі його майнові права і обов'язки переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках до кожного з нових суб'єктів господарювання, що утворені внаслідок цього поділу. У разі виділення одного або кількох нових суб'єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов'язки реорганізованого суб'єкта.

У разі перетворення одного суб'єкта господарювання в інший до новоутвореного суб'єкта господарювання переходять усі майнові права і обов'язки попереднього суб'єкта господарювання.

Тобто, Господарський кодекс України, подібно до Закону України "Про господарські товариства", передбачає два шляхи припинення товариства: реорганізацію та ліквідацію, однак виділяє не п'ять, а чотири способи реорганізації: злиття, приєднання, поділ, перетворення.

У Цивільному кодексі України (стаття 104) визначено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Тобто, на відміну від Господарського кодексу та Закону України "Про господарські товариства", Цивільний кодекс України визначає, що шляхами припинення юридичної особи є передання цією юридичною особою всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам або її ліквідація.