Відповідно до пункту 1 статті 7 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" та з метою захисту активів інвесторів і, як наслідок, посилення довіри інвесторів до фондового ринку України, запобігання настанню неплатоспроможності професійних учасників фондового ринку Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку

1. Схвалити Концепцію запровадження пруденційного нагляду за діяльністю професійних учасників фондового ринку (додається).

2. Розробити план заходів з формування системи пруденційного нагляду на фондовому ринку.

3. Управлінню інформаційних технологій (Заїка А.Л.) забезпечити оприлюднення цього рішення на офіційному веб-сайті Комісії.

4. Відділу зовнішніх та внутрішніх комунікацій (Жулій Ю.О.) забезпечити опублікування цього рішення.

5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на члена Комісії К. Кривенка.

ІСІ - інститут спільного інвестування;

КУА - компанія з управління активами інституційних інвесторів;

КІФ - корпоративний інвестиційний фонд;

МСФЗ - Міжнародні стандарти фінансової звітності;

НПФ - недержавний пенсійний фонд;

ПІФ - пайовий інвестиційний фонд;

ESA (European Standard Approach) - Стандартна Європейська Формула;

IOPS (International Organisation of Pension Supervisors) - Міжнародна асоціація органів нагляду за недержавними пенсійними фондами;

IAS (International Accounting Standards) - Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку;

IFRS (International Financial Reporting Standards) - Міжнародні стандарти фінансової звітності;

USAID (United States Agency for International Development) - Агентство США з міжнародного розвитку.

Ця Концепція розроблена з метою впровадження пруденційного нагляду за діяльністю професійних учасників фондового ринку (далі - установи, компанії, суб'єкти нагляду).

Сфера застосування Концепції враховуватиме принцип пропорційності для полегшення адміністративного навантаження на невеликі установи.

Концепція передбачає поетапне впровадження: підготовчий та основний етапи. Реалізація підготовчого етапу є передумовою виконання основних етапів Концепції. Підготовчий етап впровадження пруденційного нагляду включає:

- перехід на Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ);

- посилення ролі і відповідальності аудиторів;

- створення комплексної інформаційної системи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

- посилення інституційної здатності Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку шляхом підготовки кваліфікованих кадрів.

Основний етап передбачає підготовку нормативно-правових актів та методичних рекомендацій щодо провадження пруденційного нагляду за діяльністю професійних учасників фондового ринку в розрізі видів діяльності на фондовому ринку. Сукупність заходів реалізації Концепції не мають прямо послідовний характер їх виконання, а можуть здійснюватися паралельно.

На кожному етапі відбуватиметься проведення консультацій з ринком для аналізу кількісного та якісного впливу її положень.

Концепція передбачає, що професійні учасники фондового ринку та їх клієнти мають заохочуватися до пруденційної (обачливої) поведінки при прийнятті рішень щодо фінансової послуги.

Відповідно до цієї Концепції пруденційний нагляд - це система наглядових процедур Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - НКЦПФР, Комісія, регулятор) за дотриманням установою пруденційних правил, яка дозволяє зменшити наглядове навантаження на професійних учасників фондового ринку, діяльність яких не несе загрози невиконання зобов'язань перед існуючими клієнтами, і посилити наглядові зусилля за установами, діяльність яких є чи може бути загрозою для виконання таких зобов'язань.

Пруденційні правила - кількісні та якісні показники, нормативи та вимоги щодо ліквідності, капіталу та платоспроможності, прибутковості та якості активів, ризикованості операцій, якості систем управління та управлінського персоналу, додержання правил надання послуг на фондовому ринку тощо.

Основою для оцінки фінансових показників та нормативів є звітність, підготовлена на базі Міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням вимог НКЦПФР. Оцінка нефінансових показників (щодо системи управління, розкриття інформації, ринкової поведінки тощо) здійснюється шляхом перевірки дотримання встановлених вимог з урахуванням принципу суттєвості. НКЦПФР в процесі розвитку системи пруденційного нагляду поступово переходить від фокусування наглядового процесу на перевірках дотримання фінансовою установою детальних вимог та правил до оцінки внутрішньої системи управління ризиками компанії. З цією метою НКЦПФР запроваджує застосування установами внутрішніх моделей, побудованих з дотриманням встановлених принципів. Це дозволить зменшити системний ризик при застосуванні стандартного для всіх установ підходу шляхом більш точного врахування профілю ризику кожного професійного учасника фондового ринку.

Основними цілями пруденційного нагляду є забезпечення реалізації єдиної державної політики, захист активів інвесторів і, як наслідок, посилення довіри інвесторів до фондового ринку України, запобігання настанню неплатоспроможності професійних учасників фондового ринку через застосування відповідних заходів шляхом:

- формування системи оцінки ризиків в діяльності професійних учасників фондового ринку та управління ними;

- встановлення особливостей організації та проведення внутрішнього аудиту (контролю);

- контролю за платоспроможністю, ліквідністю та прибутковістю професійних учасників фондового ринку;

- запобігання виникненню системних ризиків на фондовому ринку з метою забезпечення стійкості і надійності всього ринку в цілому;

- розробки принципів корпоративного управління професійних учасників фондового ринку;

- прогнозування майбутніх фінансових результатів на основі аналізу отриманої інформації.

Основними документами, які регламентують здійснення пруденційного нагляду на міжнародних фінансових ринках і на фондовому ринку зокрема, є Директиви Європейського Парламенту та Ради (далі - Директиви ЄС) № 97/9/ЄС від 3 березня 1997 р., № 2004/39/ЄС від 21 квітня 2004 р. (MiFID), № 2006/48/ЄС та № 2006/49/ЄС від 14 червня 2006 р., № 2006/73/ЄС від 10 серпня 2006 р., № 2009/65/ЄС від 13 липня 2009 року (UCITS IV), № 2010/43/ЄС від 1 липня 2010 р. (імплементує UCITS IV стосовно організаційних вимог, конфлікту інтересів, ведення бізнесу, управління ризиками та змісту договору між депозитарієм (зберігачем) і компанією з управління активами), Угода у рамках Базельського комітету з банківського нагляду щодо міжнародної конвергенції вимірювання капіталу та стандартів (Basel II), стандарти міжнародної асоціації органів нагляду за недержавними пенсійними фондами (IOPS), Принципи для інфраструктур фінансових установ (Консультативна доповідь, Банк міжнародних розрахунків, березень 2011).

20.07.2011 Єврокомісією було ухвалено пропозиції щодо "пакета CRD IV" - the Capital Requirements Directive (CRD) (Директива про доступ до діяльності кредитних організацій та пруденційний нагляд за діяльністю кредитних установ та інвестиційних компаній і поправки до Директиви 2002/87/EC щодо додаткового нагляду за кредитними установами, страховими компаніями та інвестиційними компаніями у фінансовому конгломераті) та the Capital Requirements Regulation (CRR) (Положення щодо вимог до капіталу). Цей пакет імплементуватиме у законодавство ЄС положення нової угоди Базельського комітету (Basel III) щодо адекватності капіталу та пруденційного нагляду за фінансовими установами, об'єднає та доповнить положення існуючих Директив у цій сфері. Пакет CRD IV (зокрема Директива CRD) стосується кредитних установ та інвестиційних компаній, під якими маються на увазі організації, аналогічні за колом своїх функцій українським торговцям цінними паперами, які надають послуги з управління цінними паперами; інвестиційна діяльність таких організацій (інвестиційних компаній) регулюється Директивою 2004/39/EC про ринки фінансових інструментів (MiFID). Очікується остаточне узгодження та ухвалення пакета CRD IV влітку 2012 року та його вступ у дію з 1 січня 2013 року.

Дані документи мають статус інформаційних роз'яснень, а не закріплених на законодавчому рівні вимог. Більш того, якщо враховувати підхід Базельського комітету з банківського нагляду, кожний національний наглядовий орган має розробити власний графік переходу на вимоги пруденційного нагляду на основі Базель II (відповідні процедури у т. ч.). Такий перехід може запроваджуватись із попередньою оцінкою рівня готовності ринку до відповідних змін.

Таким чином, при впровадженні пруденційного нагляду на українському фондовому ринку необхідно врахувати європейський досвід та застосовувати різні підходи та нормативи для пруденційного нагляду за діяльністю з торгівлі цінними паперами, діяльністю з організації торгівлі, депозитарною діяльністю та діяльністю з управління активами інституційних інвесторів.

4.1. Підготовчий етап

4.1.1. Перехід на Міжнародні стандарти фінансової звітності . Удосконалення існуючих форм звітності, які забезпечать надходження даних, необхідних для ефективного здійснення пруденційного нагляду

Одним із основних напрямів розвитку фондового ринку в Україні НКЦПФР розглядає впровадження фінансової звітності у відповідності до МСФЗ. Їх застосування дозволить уніфікувати фінансову звітність учасників ринку та зробить її більш прозорою, зрозумілою, взаємопов'язаною, що в свою чергу передбачає підвищені вимоги до повноти розкриття інформації щодо фінансових показників.

Одним з перших кроків регулятора мають стати заходи щодо внесення змін до звітних даних професійних учасників фондового ринку, зокрема, у частині виконання бізнес-планів, облікової політики, ефективності функціонування системи внутрішнього контролю, більш глибокого аналізу своєї діяльності, в т. ч. з використанням коефіцієнтного аналізу.

Із подальшим впровадженням нових елементів пруденційного нагляду звітність має включати звіт про платоспроможність та фінансовий стан професійних учасників фондового ринку, готуватися за Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку та фінансової звітності (IAS/IFRS), включати розкриття інформації щодо формування додаткового капіталу та невиконання вимог до платоспроможності та мінімального капіталу.

4.1.2. Посилення ролі та відповідальності аудиторів

В умовах глобалізації світової економіки, у тому числі на ринках фінансових послуг, необхідно підвищувати вимоги до аудиторів учасників фондового ринку. По-перше, це наявність у аудиторів професійних знань МСФЗ, по-друге, це виконання аудиторських завдань у відповідності до Міжнародних стандартів аудиту, надання впевненості та етики. НКЦПФР має намір і далі проводити послідовну політику підвищення відповідальності аудиторів за якість послуг, що надаються учасникам фондового ринку.

Крім цього, важливо підвищувати професійний рівень працівників НКЦПФР, що безпосередньо займаються пруденційним наглядом за професійними учасниками фондового ринку, в частині вимог до аудиторського висновку, зокрема, шляхом розробки внутрішньої інструкції для співробітників НКЦПФР щодо аналізу аудиторського висновку та тесту контролю на повноту розкриття інформації в аудиторському висновку, складеного у відповідності до Міжнародних стандартів аудиту.

4.1.3. Створення комплексної інформаційної системи НКЦПФР. Побудова ефективної автоматизованої системи прийому, обробки та аналізу даних на всіх рівнях нагляду

Одним з перших кроків Комісії щодо побудови системи пруденційного нагляду є здійснення аналізу діючих форм звітності професійних учасників ринку цінних паперів, обсягу звітних даних, періодичності подання звітних даних та визначення достатності такої інформації для визначення пруденційних показників і, у разі необхідності, доповнення переліку або вимог до періодичності надання інформації, яка має подаватись до Комісії.

Необхідною передумовою ефективного використання пруденційних нормативів є створення автоматизованої системи обробки звітних даних професійних учасників фондового ринку, що дозволить зменшити навантаження на спеціалістів Комісії та мінімізувати застосування суб'єктивної оцінки.

На сьогодні в НКЦПФР передбачається створення єдиного інструментального програмного комплексу, який буде містити окремі модулі прийому звітних даних всіх учасників фондового ринку з можливістю подальшого їх аналізу за відповідними критеріями.

Створення комплексної інформаційної системи, що містить інформацію реєстру ліцензіатів, звітності професійних учасників фондового ринку, результатів перевірок та застосованих заходів впливу дозволить комплексно використовувати всю накопичену інформацію на всіх рівнях нагляду - від набуття статусу професійного учасника ринку цінних паперів до припинення діяльності шляхом надання необхідного рівня доступу до такої бази даних співробітникам НКЦПФР для забезпечення реалізації окремих функцій нагляду. В результаті аналізу даних інформаційної системи Комісія матиме змогу робити висновки щодо достатності капіталу та платоспроможності, наявних категорій активів, ефективності інвестиційної діяльності, аналізу та контролю управління ризиками, ринкової поведінки тощо.

4.1.4. Удосконалення інституційної спроможності регулятора, підготовка кадрів, залучення фахівців іноземних регуляторів, проведення навчальних заходів в рамках проектів міжнародної технічної допомоги

Посилення інституційної спроможності НКЦПФР є передумовою реалізації Концепції запровадження пруденційного нагляду за професійними учасниками фондового ринку, оскільки її недостатній рівень може призвести до відставання в запровадженні сучасних механізмів нагляду на фондовому ринку.

Залучення міжнародної технічної допомоги під реалізацію Концепції має спрямовуватись на фінансування автоматизації процесів здійснення пруденційного нагляду та навчання фахівців НКЦПФР новим стандартам нагляду.

4.2. Основні етапи реалізації

4.2.1. Діяльність з торгівлі цінними паперами та з організації торгівлі

Існуючий стан: огляд елементів пруденційного нагляду, які на сьогодні використовуються для нагляду за торговцями цінними паперами та організаторами торгівлі

Звіт Проекту USAID "Розвиток системи пруденційного нагляду на основі ризиків на ринку капіталу України" 2008 року, звіт Комітету IOSCO "Рекомендації регуляторам нових ринків щодо вимог до мінімального входу на ринок та постійного нагляду за ринковими посередниками на основі оцінки ризиків" 2009 року та звіт Проекту USAID "Впровадження нагляду на основі оцінки ризиків на ринку цінних паперів України" 2010 року зазначають, що нагляд на основі оцінки ризиків спрямований на забезпечення прозорості в роботі суб'єктів нагляду, отримання сигналів раннього попередження про наявність проблем у їх роботі та заохоченні їх до проведення регулярної оцінки достатності власного капіталу та оцінки власних ризиків.

У зв'язку з тим, що більшість ризиків, пов'язаних з результатами діяльності професійних учасників фондового ринку, зокрема торговців цінними паперами та фондовими біржами, несуть інвестори в цінні папери, у зв'язку з чим зростає соціальна відповідальність державного регулятора за функціонування всієї системи в цілому та підвищується необхідність здійснення пруденційного нагляду, основними завданням такого нагляду є:

- забезпечення захисту прав інвесторів;

- обмеження (зменшення) ризиків, що мають місце в діяльності професійних учасників фондового ринку;

- забезпечення стабільності функціонування ринку цінних паперів.

Комісія повинна забезпечити регуляторні вимоги та впевнитися, що інвестори володіють достатньою інформацією про стан та діяльність професійних учасників фондового ринку для розуміння ризиків, які вони несуть, та розуміють власну відповідальність за вибір того чи іншого торговця цінними паперами.

Для визначення та характеристики рівня ризикованості конкретного суб'єкта нагляду слід використовувати пруденційні показники, до яких належать нормативи достатності капіталу, що визначають фінансову спроможність такого суб'єкта, певний час підтримувати нормальне функціонування виключно за рахунок власного капіталу. Ризики, притаманні в діяльності торговців цінними паперами та фондових бірж: ризики неплатоспроможності та банкрутства професійного учасника фондового ринку, технічні ризики, операційні, юридичні, ризики втрати ділової репутації, ризики настання непередбачуваних подій внаслідок форс-мажорних обставин, ризик ліквідності, пов'язаний з забезпеченням здатності професійних учасників фондового ринку здійснювати розрахунок за власними зобов'язаннями.

Специфічною рисою діяльності торговців цінними паперами є максимальна різноманітність виконуваних видів операцій, певна частка яких на сьогодні недостатньо врегульована (йдеться про операції РЕПО, інтернет-трейдинг, маржинальне кредитування, субброкеридж, операції з деривативами тощо), що є суттєвим правовим ризиком для торговців цінними паперами, їх клієнтів-інвесторів та фондового ринку загалом.

Пруденційність передбачає підтримання належного рівня капіталу та наявність ефективної системи управління ризиками. Для здійснення нагляду за діяльністю з торгівлі цінними паперами та за діяльністю з організації торгівлі на фондовому ринку на основі оцінки ризиків слід взяти до уваги наступні показники, що надаються професійними учасниками фондового ринку до Комісії на виконання вимог нормативно-правових актів, що регулюють порядок складання та подання адміністративних даних щодо діяльності торговців цінними паперами та подання адміністративних даних щодо здійснення діяльності організаторами торгівлі:

Стосовно торговців цінними паперами:

- коефіцієнт абсолютної ліквідності;

- коефіцієнт покриття зобов'язань власним капіталом;

- коефіцієнт рентабельності активів;

- коефіцієнт платоспроможності (автономії);

- мінімальний розмір власних коштів торговців цінними паперами;

- показник адекватності власних коштів;

- показник адекватності основного капіталу;

- показник інвестування в цінні папери окремо за кожним товариством;

- показник загальної суми інвестування.

Стосовно фондових бірж:

- мінімальний розмір власних коштів організатора торгівлі;

- коефіцієнт кількості скасованих укладених біржових угод з цінними паперами на організаторі торгівлі;

- інформація про перелік цінних паперів, які пройшли процедуру лістингу, виключені з лістингу (делістинг);

- інформація про кількість торгових днів за рік;

- інформація про укладені біржові контракти (договори) з цінними паперами на організаторі торгівлі.

У міжнародній практиці існують чотири взаємопов'язані функції в процесі управління ризиками фінансового посередника, кожна з яких критично важлива для нагляду на основі оцінки ризиків:

- визначення ризику;

- кількісна та якісна оцінка ризику (вимірювання);

- контроль ризиків;

- моніторинг ризиків.

Передумовою створення системи пруденційного нагляду НКЦПФР за діяльністю торговців цінними паперами та діяльністю фондових бірж є виявлення та передбачення системних ризиків, притаманних цим професійним учасникам фондового ринку, та розробка і впровадження заходів, спрямованих, перш за все, на захист активів інвесторів та мінімізацію таких ризиків на ранніх стадіях їх розвитку.

Важливим інструментом пруденційного нагляду мають стати тести раннього попередження, за допомогою яких виокремлюються проблемні компанії для детального фінансового аналізу та своєчасного виявлення ризику настання неплатоспроможності. Тести повинні включати коефіцієнтний аналіз ключових ризиків діяльності професійних учасників фондового ринку. Задля отримання ефективних та інформативних результатів тестів раннього попередження необхідною передумовою їх розробки та застосування є впевненість в адекватній оцінці активів та зобов'язань установ в фінансовій та регуляторній звітності, включаючи висновки служби внутрішнього аудиту (контролю) ліцензіатів.

Комісія та професійні асоціації учасників ринку цінних паперів здійснюють узагальнення існуючої на ринку практики щодо управління ризиками, розкриття інформації, ринкової поведінки тощо та оприлюднюють інформацію щодо найкращої на їх погляд практики з цих питань.

Така інформація є узагальненою, не містить посилань на конкретних учасників ринку цінних паперів та не є підставою для обов'язкового впровадження суб'єктами нагляду. Інформація надається учасникам ринку для порівняння з метою забезпечення дотримання принципу пруденційності поведінки учасників ринку цінних паперів.

Із подальшим впровадженням нових елементів пруденційного нагляду звітність має включати звіт про платоспроможність та фінансовий стан установи, готуватися за Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку та фінансової звітності (IAS/IFRS), звіт та розкриття інформації щодо необхідності формування додаткового капіталу та невиконання вимог до платоспроможності та мінімального капіталу, включати висновки служби внутрішнього аудиту (контролю) ліцензіата.

Комісією встановлено загальні вимоги до торговців цінними паперами та фондових бірж:

- встановлення вимог щодо розкриття достатньої інформації інвесторам та безпосередньо регулятору;

- обов'язкове оприлюднення інформації щодо фінансових результатів діяльності професійних учасників фондового ринку, включаючи аналітичну інформацію про оцінку ризиків;

- обов'язкове оприлюднення інформації щодо системи внутрішнього управління та розкриття інформації про систему управління ризиками;

- обов'язкове затвердження на внутрішньому рівні професійного учасника фондового ринку відповідного Положення щодо політики розкриття інформації.

Комісія повинна забезпечити регуляторні вимоги та впевнитися, що інвестори володіють достатньою інформацією про стан та діяльність професійних учасників фондового ринку для розуміння ризиків, які вони несуть, та розуміють власну відповідальність за вибір того чи іншого торговця цінними паперами.

Враховуючи, що Комісія несе відповідальність за державне регулювання ринку цінних паперів, вона повинна мати право вимагати з метою захисту прав інвесторів та дотримання вимог законодавства від професійних учасників фондового ринку зменшення рівня ризику у їх діяльності.

4.2.2. Діяльність з управління активами

Існуючий стан: огляд елементів пруденційного нагляду, які на сьогодні використовуються для нагляду за діяльністю компаній з управління активами та осіб, які провадять діяльність з управління пенсійними активами

Державний контроль за діяльністю компаній з управління активами та за діяльністю осіб, які провадять діяльність з управління пенсійними активами, здійснюється НКЦПФР відповідно до вимог законодавства, що регулюють таку діяльність на фондовому ринку.

На даний час окремі елементи пруденційного нагляду застосовуються на різних етапах існування компаній з управління активами, інститутів спільного інвестування та осіб, які провадять діяльність з управління пенсійними активами, а саме:

- у процесі отримання заявником ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку, створення інституту спільного інвестування, реєстрації емісії цінних паперів ІСІ;

- під час діяльності КУА, осіб, які провадять діяльність з управління пенсійними активами, інститутів спільного інвестування;

- при анулюванні ліцензії КУА, ліквідації ІСІ та скасуванні емісії цінних паперів ІСІ.

Для здійснення нагляду за зазначеною діяльністю на основі оцінки ризиків слід взяти до уваги наступні показники:

- належний рівень статутного капіталу та власного капіталу КУА;

- дотримання відповідних вимог щодо складу та структури активів ІСІ та НПФ;

- дотримання вимог досягнення нормативів діяльності ПІФ під час розміщення цінних паперів ІСІ;

- вимоги, що стосуються наявності в КУА резервного фонду;вартість чистих активів ІСІ;

- вартість активів НПФ;

- дотримання вимог, що стосуються мінімального обсягу активів ПІФ;

- дотримання вимог, що стосуються обсягу статутного капіталу КІФ.

Комісія повинна забезпечити розробку та контроль за дотриманням КУА регуляторних вимог та впевнитися, що інвестори ІСІ володіють достатньою інформацією для розуміння ризиків, які вони несуть, та розуміють власну відповідальність за вибір того чи іншого інвестиційного фонду.

Пруденційність передбачає підтримання належного рівня капіталу та наявність ефективної системи управління ризиками.

Важливим інструментом пруденційного нагляду мають стати тести раннього попередження, за допомогою яких виокремлюються проблемні компанії для детального фінансового аналізу та своєчасного виявлення ризику настання неплатоспроможності. Тести повинні включати коефіцієнтний аналіз ключових ризиків діяльності суб'єктів нагляду. Задля отримання ефективних та інформативних результатів тестів раннього попередження необхідною передумовою їх розробки та застосування є впевненість в адекватній оцінці активів та зобов'язань суб'єктів нагляду в фінансовій та регуляторній звітності, включаючи висновки служби внутрішнього аудиту (контролю) ліцензіатів.

Доцільно звернути увагу на наявний досвід регуляторів, що передбачає створення "Ризик-профілів" суб'єктів нагляду, які складатимуться з кількох модулів ризику (фінансовий ризик, ризик діяльності професійних учасників, які обслуговують діяльність інституційних інвесторів, ринковий ризик тощо). При цьому вказані модулі ризику можуть складатись з кількох елементів ризику. Фахівці Комісії з певною періодичністю здійснюватимуть оновлення даних, необхідних для оцінки елементів ризиків. Дані "Ризик-профілю" щоквартально агрегуватимуться в інтегральну оцінку ризику компанії, на базі якої керівництвом Комісії прийматиметься рішення щодо зміни особливостей нагляду за визначеною групою компаній з найвищим ступенем ризику.