З метою визначення основних напрямків контрольно-ревізійної діяльності відповідно до Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку

1. Затвердити Основні засади контрольно-ревізійної діяльності Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (додається).

2. Управлінням та самостійним відділам центрального апарату, територіальним органам Комісії при здійсненні заходів, пов'язаних із контрольно-ревізійною діяльністю, враховувати положення цих Основних засад.

3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на Члена Комісії Ромашко О.Ю.

Одним із головних елементів державного регулювання ринку цінних паперів є контроль за діяльністю емітентів, професійних учасників ринку цінних паперів, фондових бірж та саморегулівних організацій. Контроль здійснюється з метою виявлення та попередження порушень законодавства про цінні папери, сприяє справедливості та упорядкованості фондового ринку України і є основою правозастосування.

Застосовуючи ефективну систему контролю за діяльністю учасників фондового ринку і обігом цінних паперів, держава запобігає діям, які можуть призвести до дестабілізації соціально-економічної ситуації в країні, дезорганізації фондового ринку, порушень прав інвесторів, незаконних методів здійснення діяльності на фондовому ринку, шахрайства з фінансовими ресурсами.

Одним із засобів контролю на фондовому ринку є контрольно-ревізійна діяльність Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, меті забезпечення якої відповідають ці Основні засади.

Сьогодні у сфері державного контролю за фондовим ринком в Україні загалом мають місце такі негативні тенденції:

по-перше, на фондовому ринку склався та поглиблюється розрив між прийняттям нормативних актів, які регулюють діяльність учасників ринку та обіг цінних паперів, та контролем за їх дотриманням;

по-друге, одночасно з розвитком українського фондового ринку, збільшенням кількості емітентів цінних паперів та професійних учасників ринку лавиноподібно зростає кількість порушень законодавства про цінні папери; про це свідчать факти стрімкого збільшення кількості скарг про порушення прав акціонерів правліннями та посадовими особами акціонерних товариств, невиконання своїх зобов'язань фінансовими посередниками перед інвесторами;

по-третє, поряд із нерозвиненістю сучасних інституцій саморегулювання на фондовому ринку наявні ресурси Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку не повністю відповідають потребам забезпечення ефективного державного контролю за фондовим ринком;

по-четверте, організаційна неоформленість та децентралізація фондового ринку також ускладнює контроль за ним.

На 1 вересня 1997 року на фондовому ринку України здійснюють діяльність такі учасники:

Іншими учасниками фондовому ринку є 4 фондові біржі (у м.Києві - 3), 1 позабіржова фондова торговельна система (у м.Києві). Кількість акціонерних товариств перевищує 12500.

Професійні та інші учасники фондового ринку по регіонам України розташовані нерівномірно. У м.Києві та Київській обл. зосереджена основна кількість учасників ринку (понад 36%). У Харківській, Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Львівській областях та Автономній Республіці Крим зосереджено по 5-10% від загальної кількості учасників ринку. Решта учасників розташовані у 18 областях України.

За 9 місяців у період з жовтня 1996 року по червень 1997 року було перевірено 368 учасників фондового ринку, у тому числі, 239 професійних учасників ринку (кожний четвертий від загальної їх кількості) та 129 емітентів (орієнтовно кожний сотий від загальної їх кількості). Ця робота здійснювалась менш, ніж четвертою частиною наявної чисельності територіальних органів Комісії та Контрольноправовим управлінням Комісії.

Проведення контрольно-ревізійних заходів на фондовому ринку вимагає відповідних ресурсів. Наявний досвід показує, що у залежності від обсягів термін для якісної перевірки діяльності учасника фондового ринку складає у середньому від 10 до 40 чол./днів.

На сьогодні чисельність працівників у територіальному органі м.Києва та Київської обл. не відповідає потребам ефективного контролю за діяльністю учасників фондового ринку. Меншою, але теж відчутною вважається недостатність ресурсів для здійснення контрольно-ревізійної діяльності у Харківській, Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Львівській обл. та Автономній Республіці Крим. Кращі, але теж недостатні умови для проведення контрольно-ревізійної діяльності складаються у територіальних органах решти 18 областей України.

У зв'язку з неможливістю забезпечити суцільний контроль та виходячи з наявних ресурсів необхідно визначити приорітети та організаційні заходи контрольноревізійної діяльності Комісії з урахуванням кількості, регіональної та професійної структури учасників фондового ринку.

Особлива увага з точки зору впливу на фондовий ринок та соціально-економічних наслідків від їх діяльності повинна приділятись великим учасникам ринку, критеріями для визначення яких, зокрема, є:

а) для інвестиційних фондів - кількість залучених ПМС;

б) для інвестиційних компаній - кількість ПМС, залучених взаємними фондами компанії, величина активів, які знаходяться в управлінні компанією, та обсяг виконаних угод з цінними паперами;

в) для торговців цінними паперами - обсяг виконаних угод з цінними паперами;

г) для незалежних реєстраторів - кількість емітентів, з якими укладені угоди на обслуговування, та кількість рахунків власників іменних цінних паперів.

Додатковим чинником при визначенні об'єктів для перевірок повинна бути спорідненість фінансових структур та безпосереднє або опосередковане володіння активами учасників фондового ринку.

Розвиток саморегулівних організацій (СРО) в Україні необхідно спрямовувати в першу чергу на забезпечення додаткового контролю за діяльністю своїх членів-професійних учасників фондового ринку. Основною підставою для надання об'єднанням професійних учасників фондового ринку статусу СРО відповідно до чинного законодавства повинна бути здатність забезпечити ефективний контроль за діяльністю своїх членів. Діяльність СРО у цій сфері повинна здійснюватись у тісному співробітництві та під загальним наглядом Комісії.

У зв'язку з тим, що контрольно-ревізійна діяльність повинна здійснюватись переважно територіальними органами Комісії, необхідно запровадити чітку координацію їх роботи та контроль за ефективним використанням ресурсів, зокрема, не допускати проведення перевірок без достатніх для цього підстав. Наявні ресурси територіальних органів Комісії повинні використовуватись переважно для забезпечення ними контрольно-ревізійної діяльності Комісії у відповідних регіонах України.

У процесі контрольно-ревізійної діяльності необхідно практикувати перевірки учасників фондового ринку, розташованих у одній області, працівниками територіального органу Комісії іншої області.

Виходячи з того, що більше половини великих учасників фондового ринку зосереджені у м.Києві, необхідно:

по-перше, забезпечити у першочерговому порядку територіальний орган у м.Києві та Київській області відповідною кількістю працівників для здійснення контрольно-ревізійної роботи;

по-друге, Контрольно-правовому управлінню із залученням в установленому порядку працівників центрального апарату Комісії направити свої зусилля в основному на перевірки великих учасників фондового ринку у цьому регіоні.

Контрольно-ревізійна діяльність на фондовому ринку повинна забезпечуватись за допомогою таких заходів:

1) планові перевірки учасників ринку, які розподіляються на два види перевірок: