Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до пункту 23 частини другої статті 7 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" роз'яснює порядок застосування статей 1, 8 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" (далі - Закон) при здійсненні депозитарієм клірингу та розрахунків за договорами щодо цінних паперів з використанням взаємозаліку зустрічних зобов'язань сторін таких договорів та проведенням зберігачами депозитарних операцій, які є наслідком цього взаємозаліку.

Згідно статті 1 Закону кліринг - отримання, звірка та поточні оновлення інформації, підготовка бухгалтерських та облікових документів, необхідних для виконання угод щодо цінних паперів, визначення взаємних зобов'язань, що передбачає взаємозалік, забезпечення та гарантування розрахунків за угодами щодо цінних паперів.

Правила та операційні стандарти клірингу та розрахунків за угодами щодо цінних паперів встановлені Положенням про розрахунково-клірингову діяльність за договорами щодо цінних паперів, затвердженим рішенням Комісії від 17.10.2006 N 1001 (зі змінами), відповідно до статті 8 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні".

Відповідно до пункту 1 розділу VI Положення 1001 депозитарій згідно вимог цього Положення та внутрішніх документів депозитарію: регламенту та порядку проведення розрахунково-клірингових операцій за договорами щодо цінних паперів здійснює:

одиночні розрахунки за договорами щодо цінних паперів;

розрахунки за договорами щодо цінних паперів за результатом клірингу - урегулювання взаємних зобов'язань за договорами щодо цінних паперів, що передбачає взаємозалік (процес, який може бути складовою частиною розрахунково-клірингової діяльності та здійснюється відповідно до Положення 1001 та внутрішніх документів клірингового депозитарію з метою визначення для кожного його учасника загальної суми поставки та отримання грошових коштів і загальної кількості поставки та отримання цінних паперів за результатами торгів на організаторі торгівлі).

Згідно розділу I, підпунктів 3.1, 3.5, 3.6 пункту 3 розділу VI Положення 1001:

технічний рахунок - рахунок, який депозитарій відповідно до своїх внутрішніх документів відкриває клієнту, для якого він здійснює кліринг та розрахунки за договорами щодо цінних паперів, та може відкривати зберігач своєму депоненту для обліку визначеного депозитарієм при здійсненні клірингу засвідчення зобов'язання та/або засвідчення права клієнта (депонента клієнта, у тому числі депонента клієнта депозитарію-кореспондента) щодо цінних паперів та/або грошових коштів за договорами щодо цінних паперів;

для виконання розрахунків за договорами щодо цінних паперів за результатами клірингу (методу врегулювання взаємних зобов'язань, що передбачає взаємозалік) депозитарій відкриває своєму клієнту технічний рахунок, який складається з технічних субрахунків для обліку зобов'язань щодо цінних паперів у розрізі випусків цінних паперів (міжнародних ідентифікаційних номерів цінних паперів) (можливо окремо за кожним торговцем цінними паперами - учасником організатора торгівлі) та технічного субрахунку для обліку грошових зобов'язань за договорами щодо цінних паперів, можливо у розрізі торговців цінними паперами - учасників організаторів торгівлі;

аналітичне групування технічних субрахунків для обліку зобов'язань щодо цінних паперів та грошових коштів здійснюється залежно від виду взаємозаліку, що використовує депозитарій, за правилами та процедурами, установленими депозитарієм (у розрізі організаторів торгівлі, торговців цінними паперами тощо);